7.3 Класифікація варильного обладнання. Харчоварильні котли
Харчоварильні апарати призначені для виконання процесу ваніння при атмосферному і надлишковому тиску. До них відносять харчоварильні котли, кавоварки, сосисковарки, пароварильні шафи, пастакукери (для варіння макаронів, пельменів тощо).
Класифікується варильне обладнання залежно від таких факторів: технологічна рідина (бульйони, вода, молоко); температурний режим процесу (нижче за 100°С, при 100°С і вище за 100°С); енергоносій (газові, парові, електричні); теплоносій (пароводяна суміш, суха насичена пара, мінеральні масла); конструктивне оформлення (стаціонарне, перевертальне); спосіб нагрівання (прямий, непрямий), тиск у варильній посудині (атмосферний і надлишковий).
Харчоварильні котли призначені для варіння бульйонів, перших страв, гарнірів, каш. Використовують їх для обладнання їдалень і ресторанів, а також інших пунктів харчування з великою кількістю відвідувачів.
Котли, які використовують на підприємствах ресторанного господарства, мають однакову конструкцію і відрізняються лише теплогенеруючими пристроями, потужністю, габаритними розмірами і об'ємом варильної камери.
Конструктивно харчоварильні котли поділяються на стаціонарні і перевертальні, з прямим і непрямим способом нагрівання.
С Рис. 7.3 Принципові схеми електричних котлів з прямим способом нагрівання а – з вмонтованим електронагрівачем закритого типу; б – з гнучким стрічковим електронагрівчем; в – з напиленим плівковим електронагрівчем; г – з відкритим ТЕНом; 1 – варильна ємність; 2 – кришка; 3 – теплова ізоляція; 4 – поворотний механізм; 5 – електронагрівач закритого типу; 6 – опорні тумби; 7 – гнучкий стрічковий електронагрівач; 8 – стінка варильної ємності; 9 – шар діелектрика; 10 - напилений плівковий шар; 11 – теплова ізоляція; 12 – сіткоподібна ємність для продукту; 13 - ТЕН
Пряме нагрівання (рис. 7.3) відбувається у тих випадках, коли ТЕНами безпосередньо нагрівається робоча камера, при непрямому способі (рис. 7.4) – нагрівання камери відбувається через пароводяну сорочку, при цьому продукти можуть довше залишатися у нагрітому стані, не перегріваючись, що дозволяє скоротити витрати електроенергії за рахунок теплової енергії пароводяної сорочки.
Усі елементи котла виконані з нержавіючої сталі, теплоізоляційний матеріал – альфоль (м'яка алюмінієва фольга).
На підприємствах ресторанного господарства використовують котли харчоварильні електричні та з газовим нагріванням.
Котли харчоварильні електричні стаціонарні випускають об'ємом 80, 100, 150 дм3.
Стаціонарні котли кріпляться на окремому постаменті, або на загальному разом з іншим обладнанням.
У нижній частині котла розташований парогенератор, виготовлений з нержавіючої сталі, в якому розташований блок трубчастих електронагрівачів.
Рис. 7.4 Принципові схеми котлів з непрямим способом нагрівання а – стаціонарні; б – перекидні; 1 – варильна ємність; 2 – пароводяна сорочка; 3 – затискачі; 4 - клапан-турбінка; 5 – кришка; 6 – запобіжний клапан; 7 – манометр; 8 – воронка; 9 – поворотний механізм; 10 – станина; 11 – парогенератор; 12 – теплова ізоляція; 13 – кран для зливання рідини; 14 – захисна сітка; 15 – кран для зливання рідини і випускання повітря
Котли харчоварильні секційно-модульні випускають об'ємом 40, 60, 80, 100 дм3. Відрізняються від стаціонарних котлів відсутністю стаціонарного постаменту і уніфікованими розмірами. Вони мають однакові висоту і ширину (глибину) з іншим модульованим тепловим устаткуванням, з яким монтуються в одну теплову лінію.
Перекидні котли випускаються об'ємом 40, 60 дм3. Від стаціонарних конструктивно вони відрізняються парогенератором, який у цих апаратах є нижньою частиною пароводяної сорочки. Дно зовнішнього корпусу котла знімне, на ньому розташовані ТЕНи. До зовнішнього корпусу дно кріпиться за допомогою фланця з паронітовою прокладкою.
Котел встановлюється на станині, що має форму виделки, за допомогою цапф, які разом із черв'ячним механізмом забезпечують перевертання котла, або у загальну теплову лінію, прилади якої встановлюються на інсталяційну ногу. Механізм перевертання утримує котел у будь-якому положенні до 110°.
Контрольно-вимірювальна арматура розміщена на правій стійці станини і з'єднується з пароводяною сорочкою за допомогою трубки, що проходить через цапфу. Кришка в таких котлах знімна. Вода у варильну камеру заливається через поворотний водорозбірний пристрій, який розташований ліворуч на станині.
- Міністерство освіти і науки україни
- Розділ 1 механічне устаткування
- 1.2 Характеристика матеріалів, з яких виробляють деталі машин
- 1.3 Класифікація механічного устаткування закладів ресторанного господарства
- 1.4 Стандартний алгоритм роботи механічного устаткування
- 1.5 Техніко-економічні показники роботи обладнання
- 1.6 Універсальні кухонні машини
- Питання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 2 Сортувально-калібрувальне устаткування План
- 2.1 Загальні відомості про сортувально-калібрувальний процес
- 2.2 Класифікація, будова та принцип роботи просіювачів
- 2.2.1 Будова та принцип роботи відцентрового просіювача мпп-іі.
- 2.2.2 Будова та принцип роботи просіювача зі шнековою подачею
- 2.2.3 Будова та принцип роботи вібраційних просіювачів
- 2.3 Технічні характеристики та правила експлуатації просіювачів
- Питання для самоперевірки.
- Література
- Лекція № 3 Очищувальне обладнання План
- 3.1 Способи очищення та класифікація очищувального устаткування
- 3.2 Будова та принцип роботи картоплеочисних машин
- 3.2.1 Картоплеочисні машини періодичної дії
- 3.2.2 Картоплеочисні машини безперервної дії
- 3.3.3 Правила експлуатації картоплеочисних машин
- 3.3 Будова та принцип роботи пристрою для очищення риби від луски
- Питання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 4 Подрібнювальне устаткування План
- 4.1 Призначення і класифікація подрібнювального устаткування
- 4.2 Розмелювальні машини
- 4.2.1 Розмелювальні механізми з конусним робочим органом
- 4.2.3 Дискові машини і механізми для розмелювання кави
- 4.2.4 Розмелювальні машини і механізми з вальцьовим робочим органом
- 4.3 Машини для отримання пюреподібних продуктів (протиральні машини)
- Питання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 5 Устаткування для миття овочів та посуду План
- 5.1 Способи та схеми миття
- 5.2 Будова та принцип роботи обладнання для миття овочів
- 5.3 Будова та принцип роботи посудомийних машин
- 5.3.1 Посудомийні машини періодичної дії
- 5.3.2 Посудомийні машини безперервної дії
- Запитання для самоперевірки
- Література
- Лекція № 6 Місильно-перемішувальне устаткування План
- 6.1 Основні визначення та класифікація
- 6.2 Машини і механізми для перемішування продуктів
- 6.3 Збивальні машини та механізми
- 1, 3, 7, 9, 11, 15 – Пруткові; 2, 4, 13, 14 – плоскорешітчасті; 5 – гакоподібні;
- 6.4 Машини для замішування тіста
- Запитання для самоперевірки
- Література
- 7.2 Загальні принципи будови та класифікація теплових апаратів
- 7.3 Класифікація варильного обладнання. Харчоварильні котли
- Циліндричною формою варильної ємності
- Запитання для самоперевірки
- Література
- Класифікація жарильних апаратів
- 8.2 Будова та принцип роботи сковорід
- 8.3 Жарильні та пекарські шафи
- Запитання для самоперевірки
- Література
- Рекомендована Література Основна
- Додаткова
- Розділ 1. Механічне устаткування
- Розділ 2 теплове устаткування