Змащування машин і механізмів

Вимоги до мастильних матеріалів

Роботоздатність механізмів і машин, їх довговічність істотно залежать від трьох основних чинників: конструкції, технології (якості) виготовлення, раціонального змащування.

Питанням конструювання обладнання, технології його виробництва у відповідних дисциплінах приділяється значна увага, а змащування механізмів машин висвітлюється недостатньо, внаслідок чого інженери-механіки інколи мало поінформовані про природу дії мастильних матеріалів, особливості їхнього впливу на тертя і спрацювання деталей машин та обладнання. Це призводить до недооцінки впливу мастильних матеріалів на довговічність і роботоздатність машин, не дає змоги правильно їх вибрати для конкретних умов експлуатації технічних засобів виробництва.

Мастильний матеріал як елемент триботехнічної системи виконує такі функції:

• знижує сили тертя, що виникають у ділянці контакту її елементів;

• зменшує спрацювання та запобігає схоплюванню рухомих дотичних поверхонь;

• відводить теплоту із зони тертя;

• захищає поверхні тертя елементів системи та інші неізольовані від корозійного впливу зовнішнього середовища поверхні;

• ущільнює зазори між спряженими елементами трибосистем;

• видаляє із зони спряження деталей продукти спрацювання, корозії та різні забруднення.

Незалежно від умов застосування чи призначення мастильні матеріали повинні мати такі основні властивості:

• забезпечувати надійне виконання своїх функцій у широкому діапазоні зміни умов використання;

• мінімально змінювати свої властивості в процесі експлуатації;

• не впливати на властивості матеріалів, що контактують з ними;

• мати належні екологічні характеристики (бути пасивними щодо зовнішнього середовища, мінімально пожежо- та вибухонебезпечними, мати здатність до багатократної регенерації та повної утилізації тощо);

• виготовлятися з легкодоступної сировини та мати невисоку вартість.

Змащувальна ефективність мастильного матеріалу залежить від багатьох взаємопов’язаних чинників, що у сукупності визначають характер дії на процес тертя і спрацювання змащуванних поверхонь, а саме від:

• властивостей самого мастильного матеріалу, в тому числі від його трансформації в процесі експлуатації;

• стану і властивостей поверхонь тертя та їхньої зміни протягом експлуатації;

• характеру взаємодії між компонентами мастильного матеріалу, поверхнями тертя і плівками, які утворюються на них;

• параметрів режиму тертя (швидкості, навантаження, температури тощо).

Взаємодія цих чинників має складний і суперечливий характер. Додаткової складності додає нестабільність властивостей більшості з них через зміни умов роботи змащуваних поверхонь, що ускладнює раціональний вибір мастильного матеріалу.

Як мастильні матеріали використовують речовини в різних агрегатних станах – газоподібному і змішаному (аерозолі, емульсії), рідкому, пластичному і твердому.

У харчовій і переробній промисловості та галузевому машинобудуванні використовують такі основні види мастильних матеріалів: рідкі (переважно мінеральні, органічні й синтетичні оливи), пластичні або густі (мазі), тверді та газоподібні.

Запитання для самоперевірки:

22. У чому полягає сутність стратегічних і тактичних методів забезпечення надійності у період проектування і виробництва технічних об’єктів?

23. Як вибирають потрібний рівень надійності на стадії розроблення технічного завдання на проектування виробу?

24. Які розрахунки для прогнозування надійності проводять на стадії розроблення ескізного проекту виробу?

25. Яка відмінність між технічними і робочим проектом виробу?

26. Які специфічні вимоги потрібно враховувати під час проектування і виготовлення харчового, мікробіологічного і фармацевтичного обладнання для забезпечення належного рівня його надійності?

27. Як впливають мастильні матеріали на працездатність обладнання?