Полімерні та металополімерні покриття

Серед різноманітних покриттів, які можна застосовувати для підвищення довговічності обладнання, поширеними є покриття різними полімерами.

До полімерних покриттів, які контактують з харчовими технологічними середовищами, ставляться відповідні вимоги. Зокрема, вони повинні мати добру адгезію до поверхні деталі й антиадгезійні властивості щодо продуктів, незначну пористість, бути еластичними, механічно-міцними, теплостійкими, інертними до технологічних і допоміжних середовищ харчових виробництв, технологічними та економічними. Жоден із відомих полімерів не може повністю відповідати всім цим вимогам. Матеріали з достатньою хімічною стійкістю, як правило, мають недостатню адгезію до металу. Полімерні покриття з задовільною адгезією до поверхні легко руйнуються внаслідок хімічної та механічної дії агресивних середовищ. Крім того, для харчової промисловості особливе значення мають їх хіміко-токсикологічні й медико-біологічні характеристики.

У різних галузях харчової промисловості для захисту внутрішніх поверхонь апаратів, трубопроводів, арматури застосовують такі покриття: співполімервінілхлоридні, фторопластові, поліолефінові, поліуретанові, фенолоформальдегідні, силіцієорганічні, каучукові, епоксидні тощо. Щоб поліпшити властивості покриттів, їх часто використовують із наповнювачами.