Організаційні форми та методи проектування.

Серед організаційних форм проектування найбільш широко вживаною є інженерне проектування.

Методологія проектування базується на застосуванні різних прийомів проектування в залежності від складності та специфіки об’єкту проектування. Найбільш відомий і популярний є креслярський метод проектування, який цілком задовольняє вимоги задач проектування простих об'єктів нижнього ієрархічного рівня. Креслярський метод проектування дозволив графічно розділити процеси розумової розробки об'єкта і його практичної реалізації (винаходу), що сприяло прискоренню темпів виробництва. Специфічною особливістю сьогодення є розширення діапазону типів проектів та ускладнення об'єктів проектування при зростанні темпів проектних робіт, що призвело до виділення спеціальних груп проектувальників, проектних колективів з конкретним розподілом праці по відповідній спеціалізації. Такою спеціалізацією є розподіл проектних робіт за призначенням – технологічні, будівельні, електротехнічні, проекти контролю та автоматизації та інше. Однак це не усунуло недоліки креслярського методу, головний з яких полягає в тому, що на етапі принципового задуму і розробки концепції об'єкта, що проектується, над проектом трудиться тільки один, нехай найбільш досвідчений, член колективу. Неприйнятність креслярського методу проектування особливо яскраво виявилася при ускладненні об'єктів проектування, з появою об'єктів більш високого ієрархічного рівня і з розвиненою інфраструктурою.

Поява принципово нових знарядь праці проектувальника створила необхідну базу для зародження нових проектних методів – методів проектного дослідження. Їх суттєві особливості полягають в наступному: 1. Теоретичне обґрунтування планування, організації і управління програмами розробки технологічних мегакомплексів з метою поліпшення якості робіт, скорочення термінів і витрат на проектування. 2. Залучення на етапі, попередньому виконанню елементів проекту, всіх, хто бере участь в розробці проекту нового об'єкта, а також відповідних джерел інформації внаслідок науково-технічного прогнозування з метою отримання об'єктивних відомостей і оцінок, які виходять за межі особистих знань і досвіду проектувальників. 3. Формалізація і активізація творчого процесу генерування ідей відносно концепції об'єкта, що розробляється, з метою упорядкування і прискорення по- шуку ефективного проектного рішення. 4. Оптимізація результатів проектування на основі комплексної кількісної оцінки якісних характеристик об'єкта, що розробляється.