logo
Karlash-єкз

85. Переваги, що притаманні способу дистиляції для одержання води фармакопейної якості.

Під час проектування системи підготовки води вирішуються питання вибору способу очистки. Сучасна практика виробництва орієнтована на застосування двох основних способів у відповідності з якими воду очищену отримують методом дистиляції (перегонки) або мембранного розділення демінералізованої води в дистиляційних апаратах різних конструкцій або в баромембранних апаратах.

Основними вузлами будь-якого дистиляційного апарату є випарник, конденсатор і збірник води очищеної. В основі способу перегонки покладене те, що вихідну воду заливають у випарник і нагрівають до кипіння. Відбувається фазове перетворення рідини в пару, при цьому водяні пари прямують в конденсатор, де конденсуються і у вигляді дистиляту поступають в приймач — збірник води очищеної. Такий спосіб вимагає витрат великої кількості енергії, тому в цей час на деяких заводах отримують воду, очищену методами розділення через мембрану.

Найчастіше в промисловому виробництві використовується спосіб очистки води дистиляцією, яка протягом тривалого часу зарекомендувала себе як надійний метод отримання води для ін’єкцій. Для підтвердження цього тезису потрібно відмітити, що Комісією Європейської Фармакопеї у 1999 році було прийняте рішення про затвердження дистиляції як єдиного методу (способу) для отримання води для ін'єкцій на відміну від методу зворотного осмосу який також застосовується для отримання води для ін’єкцій, оскільки при використанні даного методу існує висока доля ймовірності забруднення мембрани (хімічне або біологічне), порушення цілісності мембрани. Однак даний метод допускається для отримання води для ін’єкцій Фармакопеєю США.