53. Сутність та форми влади

Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей. Вплив – це будь-яка поведінка однієї людини чи групи людей, що активно діє на поведінку, відчуття, стосунки інших людей. Керівнику потрібна влада в доповнення до його формальних повноважень з метою досягнення ефективного функціонування організації. Без влади немає організації, немає порядку.

Баланс влади: Кількість влади, яку має той чи інший керівник визначаються не рівнем його формальних повноважень, а ступінню залежності від іншої особи, тим більше влади даної особи. Це положення можна визначити наступною формулою:

Рівень впливу особи А, яка має владу на особу Б = ступені залежності Б від А.

Але не тільки керівники мають владу над підлеглими. Підлеглі також мають владу над керівниками. Тому керівництву це треба пам’ятати.

Ефективний керівник старається підтримувати розумний баланс влади, який представлений на рисунку 4.1.

Керівник має владу над підлеглими тому що останні залежать від нього питання зарплати, видачі завдань, просунення по службі, задоволення соціальних потреб, видачі матеріальної допомоги тощо. У багатьох випадках підлеглі отримують владу над керівником, оскільки останній залежить від них в питаннях інформації, неформальних контактів з людьми, конкретних знань, професійних можливостей.

В умовах функціонування будь-якої організації, в підприємстві існують форми влади:

1 Влада, заснована на припущенні (влада примусу), дії через страх: страх втратити роботу, повагу, захищеність, любов, страх бути покараним. Керівник намагається подавляти, знешкоджувати тих співробітників, які від нього залежать, але в майбутньому можуть набирати вагомості і статусу, тим самим послаблюючи його позицію. До недоліків цієї форми влади слід віднести: а) відсутність у підлеглих довіри до керівництва; Б) поява у підлеглих бажання знайти роботу на іншому підприємстві; В) зниження рівня кваліфікації, здібностей людини у процесі роботи; г) виникнення бежання помститися керівникові; д) значні витрати н управління.

2 Влада, на засадах винагородження дії через певні винагороди в обмін за виконану роботу, певну поведінку. Винагородою повинна бути достатньо цінною. До недоліків цієї влади відносять обмеження розмірів винагороди; обмеження використання винагород законодавчими актами, положеннями, політикою фірми; невизначеність у ставленні підпорядкованого до розміру винагороди.

3 Експертна влада (влада спеціаліста) заснована на розумній вірі: виконавець свідомо і логічно приймає на віру цінність знань керівника. Дії та вчинки такого керівника сприймаються підлеглими як «істина в останній інстанції», без перевірки, як закон, обов’язковий до виконання. Недоліки:

-«розумна» віра менш стійка, ніж вплив харизматичної особистості;

-у підлеглого може виявитись більше влади, ніж у керівника,( підлеглі можуть мати більш високі знання з проблемами, що може зробити їх “експертами”), що часто породжує конфлікти

4 Еталонна влада (референтна) заснована на „владі прикладу”: на засадах харизми, тобто на особистих якостях або здібностях керівників. У цьому випадку мають велике значення наступні характеристики харизматичних лідерів: - енергійність; впливова зовнішність, незалежність характеру, ораторські здібності, сприйняття похвал без самолюбства, впевненість манери поведінки. Кожний з підлеглих прагне завоювати симпатію керівника, звернути на себе увагу, виконати свою роботу максимально якісно. До недоліків цієї форми влади відносять: а) деяка самовпевненість керівника;б)можливість відмови керівника від інших форм влади.

5 Законна влада (легітимна) традиційна заснована на традиційних засадах, які спроможні задовольнити потребу виконавця у захищеності. Традиції на відмінну від страху спрямовані на задоволення потреб. Підлеглий при цьому реагує не на людину (керівника),а на відповідну посаду. Це забезпечує стабільність організації.

Законна влада заснована та тому, що підлеглий вірить що керівник має право віддавати розпорядження, а його обов’язок підкорятися їм. Законна влада буває дійсною тоді, коли підлеглий підкоряється вказівкам керівника тільки тому, що він стоїть на більш високій степені організованої ієрархії.

До недоліків цієї форми влади відносять:

а) її консервативний характер, тобто традиції можуть бути спрямовані проти змін в організації;

б) немає тісного зв’язку між традиціями з одного боку та задоволення своїх потреб - з іншого можливість неповного використання потенціалу підпорядкованого, оскільки його здібності залишаються непоміченими.

в) можливість неповного використання потенціалу підлеглих, оскільки їх здібності залишаються непоміченими.

6 Сила взаємодії з підлеглими вимагає таланту перекладати частину своїх функцій на плечі підлеглих, помічників. Визначити цю частину, тобто скласти перелік обов'язків, які вимагають особистого виконання, і таких, що можуть виконуватися іншими, досить складно. Проте це дозволить зосередитися на головному, почати дійсно керува­ти, а не метушитися, прагнучи встигнути зробити все самостійно.

7 Інформаційна влада випливає із знання керівником усіх найдрібніших аспектів діяльності підрозділу чи організації. Така цілісна картина дає змогу управляти колективом, бачити хибні дії підлеглих та їх досягнення. Ті працівники, яким потрібна конкретна додаткова інформація, змушені звертатися по неї до лідера як до першоджерела, виконувати його доручення в обмін на володіння знаннями про предмет, що їх цікавить.