Корекція осьових переміщень (по вісі оz).

В СЧПК 2П32 передбачається корекція програми з врахуванням вильоту інструменту. Корекція геометричної інформації на виліт інструменту вводиться коректорами на значення до ±999,99 мм. тільки по осі Z . Для цього наявні 15 коректорів. Кожному інструменту присвоюється свій номер коректора, який відповідає номеру позиції: Т01L01,Т02L02,Т03L03,Т04L04,Т05L05,Т06L06.

Приклад використання коректора:

Свердло, яке закріплене в позиції №3, після загострення стало коротше на 1,5мм.

На коректорі №3 набираємо величину +00150мм. Це означає , що свердло підійде до деталі на 1,5мм., що компенсує зменшення його довжини після перезагострення.

Після зміни різального інструменту в револьверній головці вручну вводяться коректори L07, L08, і т.д. L15.

Наприклад: T01L07, T02L08, T03L09….T06L12, T01L13, T02L14, T03L15.

Для всіх інструментів координата R приймається умовно однаковою R0.

Налагодження плаваючого нуля по осі Z проводять для одного із інструментів (наприклад , Т01), а реальну різницю в розмірах інструментів ( L1 – Lі) набирають з допомогою коректорів L01, L02, L03,… і т.д., враховуючи знак різниці.

Приклад для приведеного вище малюнка використання коректорів для прив’язки інструментів:

Інструмент L1 в ручному режимі підводять до деталі , не довівши на 2...3мм. в точку “0д” і на пульті верстату фіксують дане положення – “нуль” для роботи по програмі.

Для інструменту Т02 на коректорі №2 набирають –60 (-06000), для інструменту Т03 на коректорі №3 набирають 0 (00000), для інструменту Т04 на коректорі №4 набирають -10 (-01000), для інструменту Т05 на коректорі №5 набирають -80 (-08000), для інструменту Т06 на коректорі №6 набирають +30 (+03000).