2.5. Режим “Моделювання”
При переході в цей режим запускається модуль візуального відображення поверхні деталі, формуємої в процесі оброки. Для роботи модуля необхідно мати в наявності файл “CLFIL”, в якому крім геометричних і технологічних даних наявна інформація про габарити заготовки, “нулю” програми, і розміри інструменту (мм).
На мові “G+” дана інформація визначається інструкціями “mblank A, B, C” – габарити заготовки, де А, В і С – це розміри вздовш осей X, Y i Z відповідно.
“null A, B, C” – координати “нуля” програми відносно переднього (ближнього до спостерігача) лівого нижнього кута заготовки.
“tsolid A, B, C, D” – інструмент, де А – його тип, а B, C i D – його параметри (див. Докумнтацію по “SOLID”)
Інструкції “mblank” i “null” повинні стояти на початку програми.
Інструкція “tsclid” ставиться перед початком роботи інструменту і відмінюється інструкцією “tsclid” наступною. З допомогою клавіш керування можна здійснювати моделювання обробки, розсікати зображення деталі, розвертати його на кути кратні 900, збільшувати зображення, зупиняти роботу.
“F1” – режим моделювання обробки. Використовується з клавішами 1.2.3.4.5. – які визначають крок моделювання – кількість переміщен інструмента після якого проходить зміна зображення (для клавіш 1.2.3.4.5. це буде відповідно 1. 10. 100. 1000. 10000 переміщень)
“F2” – поворот зображення. Поворот на 900 проходить після кожного натиску “F2”.
“F3” – режим розсічення зображення. Розсічення проходить покроково після кожного натиску одної із клавіш: “стрілка вліво” (відсікає справа), “стрілка вверх” відсікає спереді), “стрілка вниз” (відсікає ззаді), “Page Up” (відсікає знизу), “PageDn” (відсікає зверху).
“F4” – збільшення відсіченої частини на весь екран. Збільшення проходить після натиску клавіші F4. При цьому проходить повернення в початок обробки і автоматичний перехід в режим моделювання з кроком 1 (тобто відсічена частина починає оброблятися заново)
“ESC” – зупинити роботу.
На початку роботи модуля автоматично встановлюється режим моделювання обробки (клавіша F1) з кроком 1 (клавіша 1).
Дальніше керування здійснюється натисканням вищесказаних клавіш в будь які моменти і в любій послідовності.
- Конструктивні особливості верстатів з чпк.
- Система координат верстату.
- Система координат деталі.
- Опорні точки деталі.
- Поняття про еквідістантний контур.
- Запис,контроль і редагування керуючої програми.
- Формат керуючої програми (формат кадру).
- Запис, контроль і редагування керуючої програми.
- Запис кп на перфострічку.
- Основні режими роботи впдпс:
- Програмування обробки на токарних верстатах з чпк. Загальні відомості про програмування обробки на токарних верстатах з чпк.
- Счпк “Електроніка нц31-01” Основи програмування. Значення символів, адресів счпк “Електроніка нц31-01”
- Програмування обробки з счпк “Електроніка нц31-01” Верстат токарно револьверний з чпк мод.1в340ф3.
- Задання позиціювання супорта на прискореній подачі.
- Система відліку (система координат).
- Задання безумовного переходу.
- Технологічні цикли счпк “Електроніка нц31-01”.
- Счпк 2р22. Основи програмування.
- Абсолютна і відносна системи відліку.
- Програмування лінійних переміщень. Лінійна інтерполяція. Програмування фасок і конусів.
- Кругова інтерполяція.
- Приклади програмування.
- Приклади програмування.
- Програмування постійних циклів.
- Внутрішня одно західна циліндрична ліва різьба.
- Зовнішня конічна дюймова різьба.
- Двохзахідна циліндрична зовнішня різьба.
- Цикл l04 внутрішньої обробки (петля) по координаті з автоматичним відскоком і поверненням на швидкому ходу у вихідну точку.
- Цикл l05 обробки по торцю (петля) по координаті X з автоматичним відскоком і поверненням на швидкому ходу у вихідну точку (вт).
- Цикл l09 – багато прохідний цикл обробки штамповок і відливок з автоматичним розділенням на проходи.
- Цикл l10 – цикл чистової обробки. Склад циклу: l10 b5
- Завдання.
- Операція токарна з чпк.
- Загальні відомості.
- Задання лінійних переміщень з лінійною і круговою інтерполяцією.
- Розглянемо приклад.
- Вибір технологічної оснастки.
- 1.3.Послідовність переходів.
- 1.4. Багато прохідні технологічні переходи.
- 1.5. Нарізання різьби мітчиками.
- 1.6. Шляхи підвищення продуктивності праці і стійкості інструментів при роботі на свердлильних верстатах з чпк.
- 2. Програмування обробки отворів на вертикально – свердлильному верстаті з чпк мод. 2р135ф2 з Системою чпк (счпк) мод. 2п32.
- Буквені адреси, які використовуються в счпк 2п32.
- 2.2.Програмування позиціювання стола в координатні системі хоу.
- Постійні цикли обробки отворів по вісі оz.
- Рукопис програми обробки:
- Корекція осьових переміщень (по вісі оz).
- Функції g62, g60, g80, g66.
- 1. Обхід перешкод (“перескок” через притискні планки).[мал.G62-1]
- 2. Вивід інструменту із углубини роззенковки перед переходом в наступну точку.(мал.G62 – 2)
- 3. Вивід інструменту при свердлінні глибоких отворів.(мал.G62 – 3)
- 1. Технологічний процес обробки групи отворів.
- 2. Вибираємо конструкції різальних інструментів і визначаємо шлях проходу кожного інструменту.
- Основи налагодки свердлильного верстату з чпк.
- Структура документації.
- Go.Doc. Опис оболонкової системи.
- Режим “Найменування”
- 2.3. Режим “Проектування”
- 2.3.1. Графічний редактор
- 2.3.1.1. Компоновка екрану
- 2.3.1.2. Поле меню
- 2.3.1.4. Поле відображень
- 2.3.1.5. Інтерактивне графічне формування контуру.
- 2.4. Режим “Ввід / вивід кп”
- 2.5. Режим “Моделювання”
- 2.6. Режим “Середовище”
- 2. Оператори визначення геометричних об’єктів.
- 2.2. Оператори визначення прямих.
- 2.3. Оператори визначення кіл.
- 2.3.1. Коло, задане координатами центра і радіусом.
- 2.4. Оператори визначення контуру.
- Техніка програмування контурів.
- 2.4.2. Операції над контуром.
- 2.4.2.1. Інвертування контуру.
- 2.4.2.2. Одержання дзеркального контуру.