2.9.1 Показники якості води
Основними показниками, які характеризують якість сирої, живильної і котлової води є:
а) Сухий залишок, характеризує вміст розчинених і колоїдних неорганічних і частково органічних твердих домішок в мг/кг чи мкг/кг. Це залишок, висушений при 1100С до постійної ваги після випаровування води, профільтрованої через щільний паперовий фільтр.
б) Загальний солевміст – загальна кількість мінеральних речовин, розчинених в даній воді, мг/кг чи мкг/кг.
в) Жорсткість води – характеризує вміст в ній кальційових і магнійових солей, які обумовлюють здатність води до накипоутворювання.
Розрізняють тимчасову, постійну і загальну жорсткість води.
Тимчасова (карбонатна) жорсткість характеризується вмістом у воді бікарбонатів Са і Мg – Ca(HCO3)2 і Мg(HCO3)2.
Постійна жорсткість характеризує вміст у воді кальційових і магнійових солей неорганічних кислот, а саме:
CaSO4, MgSO4, CaCl2, MgCl2,Ca(NO3)2, Mg(NO3)2, CaSiO3, MgSiO3, Ca(PO4)2, Mg(PO4)2.
За одиницю жорсткості води приймають 1 міліграм (або мікрограм) – еквівалент СаО чи MgO або іонів Са2+ і Mg2+ на 1 кг води.
Для Са2+ ;
Для Mg2+ ; (2-47)
Для ;
де: , , - молекулярна маса кальцію, магнію, і аніону .
Величина загальної жорсткості води дорівнює сумарній концентрації катіонів Са і Mg вираженій в
Ж = + , (2-48)
,
де: і - концентрація в воді катіонів Са і Mg, ,
а 20 і 12,16 – визначена вище еквівалентна маса катіонів Са і Mg , .
Величина карбонатної жорсткості визначається
, (2-49)
де: - концентрація у воді аніонів бікарбонатів кальцію і магнію,, а 61 – еквівалентна маса аніону бікарбонатів.
Тоді величина постійної жорсткості визначається як:
. (2-50)
За величиною загальної жорсткості природних вод встановлена така класифікація:
– мала жорсткість води;
– середня жорсткість води;
– підвищена жорсткість води;
– висока жорсткість води;
– дуже висока жорсткість води.
Води рік містять не > 500-600 розчинних солей, їх основні компоненти , , і аніони , , .
Маломінералізовані води рік мають в основному і .
Підземні води мають велике розмаїття хімічного складу, їх мінералізація складає від 100 до декількох грам на кг.
Г) Лужність води характеризує вміст в ній лужних сполук, таких як: гідратів (NaOH та інші), карбонатів (Na2CO3 та інші), бікарбонатів (NaHCО3 та інші), фосфатів (Na3PO4 та інші) – натрію, кальцію і магнію.
Величина лужності води дорівнює сумарній концентрації в ній гідроксильних (ОН), карбонатних (СО3), бікарбонат них (НСО3), фосфатних (PO4) аніонів слабких кислот, виражений в або
Розрізняють лужність:
гідратну (обумовлена наявністю у воді гідроксильних аніонів );
карбонатну (обумовлена наявністю у воді карбонатних аніонів );
бікарбонатну (обумовлену наявністю у воді бікарбонатних аніонів ).
Д) Концентрація іонів водню
У воді проходить постійно зворотний процес дисоціації молекул води на іони і гідроксильні іони
↔ +
Кількість молекул, які дисоціюють одночасно, дуже незначне приблизнодорівнює одній десятимільйонній частині (10¯⁷) всіх молекул. В результаті цієї дисоціації у воді міститься деяка рівноважна кількість іонів водню і гідроксильних іонів. В хімічно чистій воді концентрація іонів і однакова.
Поява у воді дисоційованих кислот чи лугів приводить до зростання концентрації, відповідно, іонів чи .
Відповідно до закону діючих мас
, (2-51)
де: –іонний добуток води. При температурі 22 оС .
Оскільки для хімічно чистої води , то концентрація водневих і гідроксильних іонів в ній при 22 оС дорівнює
. (2-52)
На практиці концентрацією виражають не безпосередньо, а через їївід’ємний логарифм і позначають рН:
.
Для води, що містить розчинені кислоти, рН<7, а розчинені луги – рН>7.
Є) Вміст корозійно-активних газів у воді – характеризується вмістом в ній кисню і вуглекислого газу або
- 1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- 2. Джерела теплопостачання
- 2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- 2.1.1. Елементарний склад палива.
- 2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- 2.1.3. Склад газоподібного палива
- 2.1.4. Теплота згорання палива
- 2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- 2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- 2.1.7. Властивості газу
- 2.2. Горіння палива
- 2.2.1. Стадії горіння різних палив
- 2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- 2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- 2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- 2.3.3. Газопостачання котелень
- 2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- 2.4.1. Шарові топки
- 2.4.2. Камерні топки котлів
- 2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- 2.5. Основні схеми генерації пари
- 2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- 2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- 2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- 2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- 2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- 2.7.2. Пароперегрівники
- Схеми включення пароперегрівників
- 2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- 2.7.4. Водяні економайзери
- 2.7.5. Повітряпідігрівники
- 2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- 2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- 2.7.8. Арматура парових котлів
- 2.7.9. Гарнітура котлів
- 2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- 2.8.Тепловий баланс теплового котла
- 2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- 2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- 2.9. Підготовка живильної води для котлів
- 2.9.1 Показники якості води
- 2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- 2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- 2.9.2.3. Деаерація живильної води
- 2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- 2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- 2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- 2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- 3. Системи теплопостачання
- 3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- 3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- 3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- 3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- 3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- 3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- 3.3. Водяні системи теплопостачання
- 3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- 3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- 3.4. Парові системи теплопостачання
- 3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- 3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- 3.8. П’єзометричний графік
- 3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- 3.10. Режим одержування теплоти від тец