2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
Кульобарабанні млини забезпечують максимальне подрібнення палива. Їх застосовують для розмолу твердих палив, що мають низький вихід летючих речовин, найчастіше – для розмолу антрациту-штибу.
Розмол палива відбувається в барабані, який, залежно від продуктивності млина (вона лежить в межах від 1 до 10 кг палива за секунду) має діаметр 2,5÷4 м та довжину 2,5÷10м.
Типорозміри барабанів
Внутрішня поверхня барабанів покрита броньовими плитами. Барабан завантажується стальними кулями 25÷40мм зі стійкої до стирання сталі на 40 % від діаметра млина. При спрацюванні кульок до діаметру 15 мм і менше вони автоматично відбираються з барабану, на їх місце завантажуються нові кульки. Їх витрата складає 0,15÷0,4 г/кг палива.
Витрата електричної енергії на кульобарабанний млин практично не залежить від його продуктивності, що обумовлює наявність в схемі пилоприготування проміжної ємкості пилу – бункера пилу та міжбункерного реверсивного шнеку. За допомогою останнього вугільний пил від млина пилосистеми любого котлоагрегату, який бажано, щоб працював на повну продуктивність, направляється в бункер пилу любого іншого котлоагрегату.
Число обертів барабана регулюється в межах 18÷25 обертів за хвилину.
Розмір розмелених частинок палива після кульобарабанного млина складає 10÷200 мікрон. Свіжезмелений пил має густину 500÷600 кг/м3, а злежаний в бункерах пилу – 800-900 кг/м3.
Оптимальний розмір частинок, що відбираються з системи пилоприготування відповідає мінімуму сумарних витрат на розмелення палива і мінімуму втрат від механічного недопалу частинок в топці.
Для подрібнення кам’яного вугілля, що мають достатній вихід летючих речових, використовують:
середньоходові (валкові або кульові) млини з числом обертів 100÷300
об/хв.;
швидкохідні (молоткові) млини з числом обертів 600÷1000 об/хв.;
швидкохідні бильні млини з числом обертів 1500 об/хв.
Нижче наведена структурна схема індивідуальної замкненої системи пилоприготування з проміжним бункером пилу.
В сепараторі від пиловугільної суміші відділяють крупні частини вугільного пилу, які не встигнуть згоріти в топці, і повертають їх в кульобарабанний млин.
В циклоні відбувається повне розділення пилоповітряної суміші на вугільний пил і повітря.
Серцем пилосистеми є млиновий вентилятор, який відсмоктує повітря з циклону і створює вакуум, завдяки якому пилоповітряна суміш, виходячи з кульобарабанного, млина піднімається до найвищої точки пилесистеми - циклону. Різниця висот установки циклону і млина в компоновочних рішеннях елементів пило системи сягає не менше 20м.
Контрольні питання
1. Як здійснюється підготовка твердого палива для камерного спалювання?
2. Що являється джерелом вакууму в пилосистемах з кульовими барабанними млинами?
3. Особливості процесу горіння при шаровому спалюванні твердого палива
- 1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- 2. Джерела теплопостачання
- 2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- 2.1.1. Елементарний склад палива.
- 2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- 2.1.3. Склад газоподібного палива
- 2.1.4. Теплота згорання палива
- 2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- 2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- 2.1.7. Властивості газу
- 2.2. Горіння палива
- 2.2.1. Стадії горіння різних палив
- 2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- 2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- 2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- 2.3.3. Газопостачання котелень
- 2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- 2.4.1. Шарові топки
- 2.4.2. Камерні топки котлів
- 2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- 2.5. Основні схеми генерації пари
- 2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- 2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- 2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- 2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- 2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- 2.7.2. Пароперегрівники
- Схеми включення пароперегрівників
- 2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- 2.7.4. Водяні економайзери
- 2.7.5. Повітряпідігрівники
- 2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- 2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- 2.7.8. Арматура парових котлів
- 2.7.9. Гарнітура котлів
- 2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- 2.8.Тепловий баланс теплового котла
- 2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- 2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- 2.9. Підготовка живильної води для котлів
- 2.9.1 Показники якості води
- 2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- 2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- 2.9.2.3. Деаерація живильної води
- 2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- 2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- 2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- 2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- 3. Системи теплопостачання
- 3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- 3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- 3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- 3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- 3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- 3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- 3.3. Водяні системи теплопостачання
- 3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- 3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- 3.4. Парові системи теплопостачання
- 3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- 3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- 3.8. П’єзометричний графік
- 3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- 3.10. Режим одержування теплоти від тец