3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
Ці вимоги витікають з необхідності забезпечення надійної роботи всіх елементів системи теплопостачання:
1. Не перевищення допустимих тисків в обладнанні джерела теплопостачання, теплової мережі і абонентських установок. Допустимий надлишковий тиск (за манометром) в стальних трубопроводах і арматурі теплових мереж залежить від сортаменту труб що використовуються, і в більшості випадках складає 1,6-2,5 МПа.
2. Забезпечення надлишкового тиску в усіх елементах системи теплопостачання для запобігання кавітації насосів (мережевих, насосів для підживлення системи і насосів змішування) та захисту системи теплопостачання від підсмоктування повітря. Не виконання цієї вимоги пов’язано з корозією обладнання і трубопроводів та з порушенням циркуляції. Як мінімальне значення надлишкового тиску приймають 0,05 МПа (5 м. водяного стовпа).
3. Забезпечення незакипання води при робочому ( гідродинамічному) режимі системи теплопостачання, тобто при циркуляції води в мережі.
В усіх точках системи теплопостачання необхідно забезпечити тиск, який перевищує тиск насиченої водяної пари при температурі води в мережі.
Максимально допустимий гідродинамічний п’єзометричний напір для подавальної магістралі залежить від механічної міцності обладнання теплової мережі (труби, арматури) і джерела теплопостачання (пароводяні підігрівники, водогрійні котли).
Для зворотної магістралі при залежній схемі приєднанання абонентів максимальний допустимий гідродинамічний напір залежить від механічної міцності тепловикористовуючого обладнання абонентських установ (опалювальних приладів і повітряних калориферів системи вентиляції). При незалежній схемі приєднання абонентів – від механічної міцності водо-водяних підігрівників.
Мінімально допустимий гідродинамічний п’єзометричний напір визначають: для подавальної магістралі – за умови захисту від закипання води; для зворотної магістралі – за умови запобігання вакууму в системі та кавітації в насосах.
Контрольні запитання
1. Що таке статичний напір в тепловій мережі, як він забезпечується та вимоги до його величини?
2. Що включає в себе п’єзометричний графік системи теплопостачання?
3. Який тиск вважають за робочий для системи опалення, яка приєднується по залежній схемі до теплової мережі?
4. Як пов’язані між собою робочий тиск в тепловій мережі і схеми приєднання до неї абонентських вводів?
5. Які вимоги до режиму тисків в подавальній магістралі теплової мережі (при гідродинамічному режимі її роботи)?
- 1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- 2. Джерела теплопостачання
- 2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- 2.1.1. Елементарний склад палива.
- 2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- 2.1.3. Склад газоподібного палива
- 2.1.4. Теплота згорання палива
- 2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- 2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- 2.1.7. Властивості газу
- 2.2. Горіння палива
- 2.2.1. Стадії горіння різних палив
- 2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- 2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- 2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- 2.3.3. Газопостачання котелень
- 2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- 2.4.1. Шарові топки
- 2.4.2. Камерні топки котлів
- 2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- 2.5. Основні схеми генерації пари
- 2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- 2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- 2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- 2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- 2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- 2.7.2. Пароперегрівники
- Схеми включення пароперегрівників
- 2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- 2.7.4. Водяні економайзери
- 2.7.5. Повітряпідігрівники
- 2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- 2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- 2.7.8. Арматура парових котлів
- 2.7.9. Гарнітура котлів
- 2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- 2.8.Тепловий баланс теплового котла
- 2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- 2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- 2.9. Підготовка живильної води для котлів
- 2.9.1 Показники якості води
- 2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- 2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- 2.9.2.3. Деаерація живильної води
- 2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- 2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- 2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- 2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- 3. Системи теплопостачання
- 3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- 3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- 3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- 3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- 3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- 3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- 3.3. Водяні системи теплопостачання
- 3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- 3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- 3.4. Парові системи теплопостачання
- 3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- 3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- 3.8. П’єзометричний графік
- 3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- 3.10. Режим одержування теплоти від тец