2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
Для барабанних парогенераторів, що продукують енергетичну, тобто перегріту пару, важливе значення має чистота насиченої пари, що відбирається з барабана котла. Вона залежить від досконалості системи сепарації (відділення) від пари краплинок котлової води та від їх солевмісту.
Для осушення насиченої пари застосовують сепараційні пристрої розташовані в барабані, з якого відводиться насичена пара. Застосовують такі пристрої: об’ємні (осаджувальні) – дирчасті листи; плівкові – жалюзійні плівкові сепаратори; інерційні – внутрішньобарабанні циклони.
Для підтримання концентрації домішок в котловій воді в допустимих межах здійснюють внутрішньокотлову обробку води і продування котла. Продування – це видалення частини води з максимальною концентрацією солей і шлаку.
Внутрішньокотлова обробка полягає в подачі в барабан котла компонентів, які з залишками солей Са і Мg в живильній воді утворюють важкорозчинні сполуки, які осідають в нижніх колекторах екранів та видаляються з продуванням.
Для котлів найбільш поширеним є фосфатування котлової води, яке полягає в подачі в барабан котла 5-6% розчину Na3PO4 в зону опускних труб. Утворені важкорозчинні сполуки видаляються в процесі періодичного продування, що здійснюється з нижніх точок котла.
В изначимо величину продування котлової води.
Баланс солей в барабані котла
(Д + Дпр) Sж.в..= Д∙Sн.п.+Дпр∙Sпр, (2-34)
де: Д - продуктивність котла;
Дпр - кількість продувної води;
Sж.в.,Sн.п.,Sпр - солевміст, відповідно
живильної води, насиченої пари,
продувної води.
Тоді: ,
. (2-35)
Якщо знехтувати величиною Sн.п., то матимемо:
. (2-36)
Таким чином величина продування котла, яке має здійснюватись безперервно (безперервне продування) залежить від солевмісту живильної води (продування зменшується зі зменшенням солевмісту живильної води) та максимально допустимого солевмісту котлової води, Sпр.
Ефективним способом зменшення втрат котлової води і теплоти з продуванням котла є застосування ступеневого випаровування.
На рис. 2-15 наведений один з можливих варіантів організації ступеневого випаровування. Барабан котла розділений на більший, чистий відсік і 2 бокових, значно менших солоних відсіків. Вода, що перепускається з чистого відсіку в солоні, є продувальною водою для чистого відсіку, завдяки чому солевміст води в чистому відсіку істотно зменшується і зменшується солевміст насиченої пари, яка відводиться з нього.
Продуктивність парогенеруючих поверхонь, під’єднаних до солоних відсіків, складає 20÷25% від продуктивності котла. Це дозволяє істотно збільшити солевміст в солоних відсіках і зменшити величину продування з них. Збільшення солевмісту насиченої пари, що надходить в паровий простір чистого відсіку з солоних відсіків, не приводить до збільшення солевмісту загальної кількості насиченої пари, що відводиться з чистого відсіку.
Для енергетичних котлів БМ-35, БМ-35М, ГМ-50, БКЗ-75 ступеневе випаровування забезпечене наявністю виносних циклонів, що виконують роль солоних відсіків.
Контрольні питання
1. В яких елементах котла відбувається генерація насиченої пари?
2. Яке призначення пароперегрівників та можливе їх схемно-конструктивне виконання?
3. Яким чином здійснюють регулювання температури перегрітої пари?
4. Які переваги та обмеження щодо застосування чавунних економайзерів?
5. Призначення повітряпідігрівників залежно від видів палива і способів їх спалювання.
6. В чому суть одно- і двохступеневої компоновки водяних економайзерів і повітряпідігрівників?
7. Яке призначення і конструктивне виконання каркасу котла?
8. Яке призначення та як виконуються важка та полегшена обмурівка топок і газоходів?
9. Що входить до складу обов’язкового комплекту арматури котла?
10. Кількість запобіжних клапанів та порядок їх спрацювання при підвищенні тиску в котлі вище допустимого значення.
11. Що входить до гарнітури котлів, їх матеріал та вимоги до установки?
12. В чому суть ступеневого випаровування і як його реалізують?
- 1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- 2. Джерела теплопостачання
- 2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- 2.1.1. Елементарний склад палива.
- 2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- 2.1.3. Склад газоподібного палива
- 2.1.4. Теплота згорання палива
- 2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- 2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- 2.1.7. Властивості газу
- 2.2. Горіння палива
- 2.2.1. Стадії горіння різних палив
- 2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- 2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- 2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- 2.3.3. Газопостачання котелень
- 2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- 2.4.1. Шарові топки
- 2.4.2. Камерні топки котлів
- 2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- 2.5. Основні схеми генерації пари
- 2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- 2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- 2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- 2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- 2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- 2.7.2. Пароперегрівники
- Схеми включення пароперегрівників
- 2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- 2.7.4. Водяні економайзери
- 2.7.5. Повітряпідігрівники
- 2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- 2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- 2.7.8. Арматура парових котлів
- 2.7.9. Гарнітура котлів
- 2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- 2.8.Тепловий баланс теплового котла
- 2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- 2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- 2.9. Підготовка живильної води для котлів
- 2.9.1 Показники якості води
- 2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- 2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- 2.9.2.3. Деаерація живильної води
- 2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- 2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- 2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- 2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- 3. Системи теплопостачання
- 3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- 3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- 3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- 3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- 3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- 3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- 3.3. Водяні системи теплопостачання
- 3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- 3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- 3.4. Парові системи теплопостачання
- 3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- 3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- 3.8. П’єзометричний графік
- 3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- 3.10. Режим одержування теплоти від тец