5.1 Вибір структури й оцінка параметрів систем регулювання
Результатом аналізу технологічного процесу як об'єкта керування є вибір структури АСР та попередня оцінка комплексу технічних засобів. Дані про динамічні характеристики ОР та інших засобів автоматизації одержують на основі їх математичного або фізичного моделювання, а також результатів експерименту.
Побудова АСР починається з визначення величин технологічного об'єкта, які підлягають контролю та регулюванню. Крім того, необхідно визначити точки введення керуючих впливів і канали їх проходження по об'єкту. З цією метою складають схему взаємних впливів величин об'єкта, відокремлюють основні та додаткові канали проходження сигналів, а після цього складають окремі контури регулювання, які компенсують вплив збурень. У разі потреби основні контури регулювання взаємопов'язують.
Контролюючі величини вибирають так, щоб їх кількість була мінімальною, але при цьому треба забезпечувати найповнішу уяву про хід протікання технологічного процесу.
Керуючі впливи вносять за допомогою виконавчих регулюючих органів, які змінюють матеріальні або теплові потоки. При розробці АСР вибирають один або кілька показників ефективності процесу, встановлюють необхідні обмеження, знаходять статичні та динамічні характеристики об'єкта регулювання. У результаті аналізу статичних характеристик оцінюють ступінь впливу одних величин на інші і виявляють регулюючі величини, які найістотніше впливають на процес. Якщо в об'єкті є кілька незалежних величин, їх регулюють окремо за рахунок впровадження відповідних контурів регулювання. В об'єктах із залежними регулюючими величинами використовують контури регулювання, в яких ураховується ступінь дії керуючих сигналів на регульовані величини.
Вибираючи вимірювальні та проміжні перетворювачі, виходять з того, що номінальні або задане значення регульованої величини мають становити 50-70% його максимального значення. Крім того, слід ураховувати інерційність вимірювальних перетворювачів і виконавчих механізмів, оскільки вони можуть істотно впливати на якість регулювання.
Характеристики ОР, як правило, нелінійні, але в системах автоматичної стабілізації більша частина змінних параметрів відхиляється від номінального значення в достатньо вузьких межах.
Y
y2
∆y
y0
∆y
y1
∆х ∆х
x1 x0 x2 X
Рис. 5.1. Статична характеристика об’єкта
Координати х0, у0 на статичній характеристиці визначають номінальний стан роботи об'єкта згідно з технологічним регламентом. Тому х0, у0 називаються номінальними значеннями параметрів. Допустимі межі відхилення параметрів x і у відносно їх номінальних значень також обумовлені регламентом х = х0 ±∆х; у=у0±∆у, а в деяких випадках зазначаються межі допустимих відхилень змінних параметрів, наприклад х змінюється від х1 до х2, у - від у1, до у2,. У таких випадках номінальні значення параметра розраховують за формулами:
, /5.1/
а допустимі межі відхилення: ∆х= х2-х1; ∆у= у2- у1.
Ураховуючи, що межі відхилення ∆х, достатньо вузькі, вважають, що в цих межах нелінійність статичної характеристики незначна. Тому відрізок статичної характеристики від х1 до х2 навколо заданого номінального значення х0 лінеаризують і вважають, що він є робочим для системи регулювання. Це означає, що динамічна похибка регулювання (максимальне відхилення перехідного процесу від усталеного значення) не повинна перевищувати відхилення ∆у як регульованої координати. Таким чином, допустиме перерегулювання АСР можна визначити за формулою:
100%, /5.2/
Іноді відхилення вхідних і вихідних координат від їх номінальних значень задається середньоквадратичним відхиленням У цих випадках допустиме пере регулювання АСР можна визначити за формулою з довірчою ймовірністю 0,99…0,995.
Аналогічно можна визначити межі відхилення тих чи інших координат як довірчі межі зміни випадкової величини з довірчою ймовірністю 0,99…0,995.
Звідси можна знайти допустимий рівень ступінчастого збурення, яке можна подавати на вхід системи регулювання в процесі її дослідження.
Важливим етапом при розробці системи регулювання є аналіз статичних зв'язків між вхідними та вихідними координатами. Мета такого аналізу - виявити статично незалежні керуючі впливи та регулюючі параметри.
Зв'язки між різними змінними можуть виникати внаслідок виконання умов матеріального та теплового балансу, дії тих чи інших фізико-хімічних законів, а також за рахунок того, що частину параметрів, які є вихідними для системи регулювання, розраховують, використовуючи інші змінні.
При виборі структури АСР обмеженням є таке правило: змінні, які підлягають стабілізації, необхідно вибирати так, щоб вони були статично взаємонезалежними, тобто щоб у статичному режимі кожна з них не визначалась за значеннями інших. Якщо правило не виконується, то це призводить до статичної невизначеності системи. Навіть коли завдання регуляторів узгоджені зі зв'язком між змінними, то система може бути непрацездатною, оскільки уникнути похибки в завданні практично неможливо. Нехай і у - завдання регуляторів, а у1 і у2 - вихідні параметри системи регулювання. Якщо у1 і у2 - абсолютно незалежні параметри, то має виконуватися рівність
Через різні похибки ця рівність не виконується, а це призводить до накопичення систематичної похибки, і вихідний сигнал може набути максимального або мінімального значення незважаючи на те, що завдання регулятора не змінювалося.
Щоб технологічній процес був статично керованим, необхідно, щоб кількість незалежних керуючих впливів була не меншою, ніж кількість стабілізуючих змінних.
Аналіз статики об'єкта по каналах збурення дає змогу в багатьох випадках зменшувати кількість регульованих змінних. Зв'язок між вихідною координатою у і збуренням z має вигляд
, де - коефіцієнт передачі по каналах збурення.
Якщо виконується нерівність
/5.3/
то збурюючи впливи не спричиняють статичного відхилення y0 понад припустиме.
- Технічний коледж
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни
- Характеристика предмета навчальної дисципліни
- 2. Зміст дисципліни
- 2.1. Лекційні заняття
- 3. Структура залікового кредиту дисципліни
- 4. Практичні заняття
- 5. Лабораторні заняття
- 1.1 Поняття про автоматику та автоматизацію
- Основні етапи розвитку автоматики
- 1.2 Основні поняття про автоматизацію керування виробництвом та технологічними процесами. Засоби та методи керування виробництвом
- 1.3 Класифікація технологічних процесів
- 1.4 Види параметрів керування.
- 1.5 Вимоги до об’єктів керування
- 1.6 Види і рівні автоматизації
- 1.7 Економічні аспекти автоматизації
- Класифікація засобів автоматизації
- 2.2 Основні функції автоматизації
- 2.3 Класифікація систем автоматизації
- 3.1 Розрахунок одноконтурних систем регулювання
- 3.2 Аср стабілізації витрат матеріальних і енергетичних потоків
- 3.3 Аср стабілізації рівня рідини в ємності
- 3.4 Аср стабілізації тиску газу в резервуарі
- Аср стабілізації температури теплообмінника
- Аср стабілізації концентрації речовин
- Тема №4 багатоконтурні системи регулювання
- 4.1 Комбіновані аср
- 4.1.1 Умови інваріантності
- 4.1.2 Умови фізичної реалізованості інваріантних аср
- 4.1.3 Технічна реалізація інваріантних аср
- 4.2 Каскадні системи регулювання
- 4.3 Системи регулювання з додатковим імпульсом за похідною з проміжної точки
- 4.4 Взаємопов’язані системи регулювання
- 4.4.1 Аср непов’язаного регулювання
- 4.4.2 Аср пов’язаного регулювання
- 4.5 Системи регулювання співвідношення потоків
- 4.6 Адаптивні та екстримальні системи регулювання
- 4.6.1 Адаптивні системи регулювання (аср)
- 4.6.2 Системи екстремального регулювання (еср)
- Тема №5 синтез систем регулювання
- 5.1 Вибір структури й оцінка параметрів систем регулювання
- 5.2 Вибір закону регулювання регулятора
- 5.3 Розрахунок настроювань регуляторів
- Автоматизаціія типових технологічних процесів Тема №6 автоматизація теплових процесів
- 6.1 Автоматизація теплових процесів
- 6.1.1 Автоматизація теплообмінників
- 6.1.2 Одноконтурне регулювання.
- 6.1.3 Каскадне регулювання.
- 6.1.4 Комбіноване регулювання.
- 6.2 Автоматизація печей і топок
- 6.3 Автоматизація процесів випарювання
- 6.4 Автоматизація процесу кристалізації
- Основні принципи керування процесом кристалізації
- 6.4.2 Регулювання концентрації кристалів в суспензії
- 6.4.3 Регулювання кристалізатора з мішалкою
- 6.4.4 Регулювання кристалізатора випарного типу
- Тема №7 автоматизація масообмінних процесів
- 7.1 Автоматизація процесів ректифікації
- 7.1.1 Одноконтурного регулювання ректифікаційною колоною
- 7.1.2 Регулювання концентрацією цільового продукту в кубовій рідині
- 7.1.3 Регулювання концентрацією в кубі колони за різницею температур кипіння свіжого розчину та еталонної рідини
- 7.1.4 Регулювання процесом ректифікації за допомогою систем співвідношення
- 7.1.5 Перехресне регулювання температури та рівня в кубовій частині колони
- 7.1.6 Регулювання концентрації основної речовини в закріплюючій частині колони
- 7.1.7 Регулювання тиску в колоні
- 7.1.8 Регулювання ентальпії свіжого розчину
- 7.1.9 Регулювання процесу відбору проміжної фракції
- 7.1.10 Автоматичний контроль, сигналізація та системи захисту
- 7.2 Автоматизація процесів абсорбції
- 7.3 Автоматизація процесів адсорбції
- 7.4 Автоматизація процесів сушіння
- 7.4.1 Регулювання барабанного прямоточного сушильного агрегату
- 7.4.2 Регулювання протиточного сушильного апарата
- Тема №8 автоматизація механічних процесів
- 8.1 Автоматизація транспортування твердих матеріалів
- 8.1.1 Загальні відомості. Типова схема автоматизації
- 8.1.2 Цілі керування процесом транспортування
- 8.1.3 Внесення регулюючих впливів шляхом зміни швидкості транспортера
- 8.1.4 Системи автоматичного керування транспортерами
- 8.2 Автоматизація процесів подрібнення твердих матеріалів.
- 8.2.1 Загальні відомості
- 8.2.2 Регулювання барабанних млинів мокрого помолу
- 8.2.3 Регулювання об’єму матеріалу шляхом зміни витрати сировини
- 8.2.4 Регулювання млинів, які працюють по замкненому циклу
- 8.2.5 Регулювання щокових подрібнювачів
- 8.3 Автоматизація процесів дозування та змішування твердих матеріалів
- 8.3.1 Загальні відомості. Фізичні основи процесу
- 8.3.2 Регулювання дозатора з стрічковим транспортером та регуляторами прямої дії
- 8.3.3 Регулювання дозатора з стрічковим транспортером за допомогою двоконтурної системи
- 8.3.4 Регулювання дозаторів з розділеним потоком дозує мого матеріалу
- Тема №9 автоматизація гідромеханічних процесів
- 9.1 Автоматизація реакторів. Автоматизація процесу змішування рідин
- 9.1.1 Загальні відомості
- 9.1.2 Регулювання реакторів безперервної дії.
- 9.1.3 Регулювання реакторів напівбезперервної дії
- 9.1.4 Регулювання реакторів періодичної дії
- 9.1.5 Регулювання трубчастими реакторами
- 9.2 Автоматизація процесів переміщення рідин
- 9.2.1 Типове рішення автоматизації
- 9.2.2 Регулювання при різних цілях управління
- 9.2.3 Регулювання методом дроселювання потоку в байпасному трубопроводі
- 9.2.4 Регулювання зміною числа обертів валу насоса
- 9.3 Автоматизація процесів відстоювання
- 9.3.2 Регулювання зміни витрати суспензії
- 9.3.3 Регулювання густини згущеної суспензії
- 9.3.4 Регулювання подачі коагулянту
- 9.3.5 Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- 9.3.6 Управління процесом протиточного відстоювання
- 9.3.7 Управління відстійником періодичної дії
- 9.4 Автоматизація процесів фільтрування
- 9.4.1 Автоматизація процесу фільтрування рідких неоднорідних систем
- 9.4.2 Регулювання товщини осаду
- 9.4.3 Управління фільтрувальними відділами
- 9.4.4 Фільтрування газових систем
- 9.4.5 Регулювання по чіткій часовій програмі
- 9.5 Автоматизація процесу центрифугування рідких систем
- 9.5.1 Типове рішення автоматизації
- 9.5.2 Регулювання відстійних центрифуг
- 9.5.3 Управління центрифугами періодичної дії
- 9.5.4 Регулювання швидкості обертання центрифуг періодичної дії
- 9.6 Автоматизація процесів очистки газів
- 9.6.1 Мокра очистка газів
- 9.6.2 Електрична очистка газів
- 9.7 Автоматизація процесів очистки стічних вод
- 9.7.1 Загальні відомості
- 9.7.2 Біохімічна очистка.
- Практична робота №1
- Теоретичні відомості
- Практичне заняття
- Практичне заняття
- Розподіл балів, що присвоюються студентам.
- Питання винесені на іспит
- Література.