9.3 Автоматизація процесів відстоювання
9.3.1 Типове рішення автоматизації.
Основні принципи управління при автоматизації процесів відстоювання розглянемо на прикладі відстійника з скребковим пристроєм (рис. 9.9). Процеси відстоювання проводяться, як правило, з ціллю повного видалення твердої фази (цінного продукту) із рідини, тому показником ефективності будемо вважати концентрацію твердої фази у освітленій рідині, а ціллю управління – підтримання її на мінімально можливому значенні.
Рис. 9.9 Типова схема автоматизації процесу відстоювання: 1 – відстійник; 2 – переливний пристрій; 3 – мішалка
В об’єкт управління процесу розділення можуть поступати багаточисельні збурення: зміна витрати суспензії, щільності твердої і рідкої фаз, концентрації і в’язкості суспензії, дисперсності (гранулометричної складової) твердої фази. Всі ці збурення визначаються технологічним режимом попереднього процесу, тому усунути їх при управлінні процесом відстоювання неможливо. Особливо сильними збуреннями являються зміни витрати суспензії і концентрації твердої фази в ній.
Розглянемо, яким чином при наявності перекислених збурень можна досягти цілі керування. На тверду частину у відстійнику діють одночасно сила інерції і сила тяжіння. Тому дійсне значення швидкості V рухомої частини являється результуючим горизонтальної складової швидкості Vг і вертикальної складової Vв, а положення частини являється визначається відношенням цих швидкостей: якщо Vв>Vг, то частина осідає в бункер відстійника; якщо ж Vг > Vв, то частина виноситься у вихідний патрубок. Швидкість випадання в осад Vв частин кулеподібної форми, для висококонцентрованих суспензій може бути розрахована по формулі:
/9.3/
де, d – діаметр частини; g – прискорення вільного падіння; ρт, ρж – густина відповідно твердої і рідкої фаз; ε – об’ємна доля рідини в суспензії; μ – динамічна в’язкість суспензії.
Аналіз рівняння показує, що швидкість Vв являється змінною величиною, що залежить від змінних в часі параметрів: діаметра частин, концентрації твердої фази, густин фаз, динамічної в’язкості суспензії. Стабілізувати швидкість неможливо, так як всі перечислені параметри визначаються попереднім процесом. Для того, щоб при змінній швидкості випадання в осад Vв частини встигали осідати в бункер, підбирають такі значення витрати суспензії і діаметра відстійника, які забезпечують необхідну відповідність швидкостей Vв і Vг. Необхідність в безпосередньому регулювання показника ефективності процесу при цьому відпадає.
У відстійник поступає один потік – суспензія, із нього виходять два потоки – освітлена рідина і згущена суспензія. Для підтримання матеріального балансу відстійника немає необхідності в установці спеціального регулятора, оскільки конструкція апарата така, що освітлена рідина виводиться за рахунок переливу.
У відстійнику необхідно підтримувати на постійній висоті границю розділу зон осідання і згущення. Ця висота залежить від витрати згущеної суспензії, тому регулююча дія вноситься міною ступені відкриття спеціальних клапанів (для високов’язких рідин) на лінії згущеної суспензії.
В якості контрольованих величин в процесі відстоювання приймають витрати початкової і згущеної суспензії, освітленої рідини, а також мутність освітленої рідини, яка являється непрямим параметром, що характеризує показник ефективності і густину згущеної суспензії. Контролюється, крім того, рівень границі розділу зон за допомогою гідростатичного приймача з неперервною промивкою. Робота механічної частини відстійників контролюється шляхом безпосереднього вимірювання моменту на валу двигуна. Можна проводити контроль і по непрямому параметру – потужності, що споживає привід електродвигуна. Перевантаження електродвигуна сигналізується. У випадку підвищених навантажень дається сигнал в схему захисту. Сигналізації підлягає також підвищення мутності освітленої рідини.
- Технічний коледж
- 1. Опис предмета навчальної дисципліни
- Характеристика предмета навчальної дисципліни
- 2. Зміст дисципліни
- 2.1. Лекційні заняття
- 3. Структура залікового кредиту дисципліни
- 4. Практичні заняття
- 5. Лабораторні заняття
- 1.1 Поняття про автоматику та автоматизацію
- Основні етапи розвитку автоматики
- 1.2 Основні поняття про автоматизацію керування виробництвом та технологічними процесами. Засоби та методи керування виробництвом
- 1.3 Класифікація технологічних процесів
- 1.4 Види параметрів керування.
- 1.5 Вимоги до об’єктів керування
- 1.6 Види і рівні автоматизації
- 1.7 Економічні аспекти автоматизації
- Класифікація засобів автоматизації
- 2.2 Основні функції автоматизації
- 2.3 Класифікація систем автоматизації
- 3.1 Розрахунок одноконтурних систем регулювання
- 3.2 Аср стабілізації витрат матеріальних і енергетичних потоків
- 3.3 Аср стабілізації рівня рідини в ємності
- 3.4 Аср стабілізації тиску газу в резервуарі
- Аср стабілізації температури теплообмінника
- Аср стабілізації концентрації речовин
- Тема №4 багатоконтурні системи регулювання
- 4.1 Комбіновані аср
- 4.1.1 Умови інваріантності
- 4.1.2 Умови фізичної реалізованості інваріантних аср
- 4.1.3 Технічна реалізація інваріантних аср
- 4.2 Каскадні системи регулювання
- 4.3 Системи регулювання з додатковим імпульсом за похідною з проміжної точки
- 4.4 Взаємопов’язані системи регулювання
- 4.4.1 Аср непов’язаного регулювання
- 4.4.2 Аср пов’язаного регулювання
- 4.5 Системи регулювання співвідношення потоків
- 4.6 Адаптивні та екстримальні системи регулювання
- 4.6.1 Адаптивні системи регулювання (аср)
- 4.6.2 Системи екстремального регулювання (еср)
- Тема №5 синтез систем регулювання
- 5.1 Вибір структури й оцінка параметрів систем регулювання
- 5.2 Вибір закону регулювання регулятора
- 5.3 Розрахунок настроювань регуляторів
- Автоматизаціія типових технологічних процесів Тема №6 автоматизація теплових процесів
- 6.1 Автоматизація теплових процесів
- 6.1.1 Автоматизація теплообмінників
- 6.1.2 Одноконтурне регулювання.
- 6.1.3 Каскадне регулювання.
- 6.1.4 Комбіноване регулювання.
- 6.2 Автоматизація печей і топок
- 6.3 Автоматизація процесів випарювання
- 6.4 Автоматизація процесу кристалізації
- Основні принципи керування процесом кристалізації
- 6.4.2 Регулювання концентрації кристалів в суспензії
- 6.4.3 Регулювання кристалізатора з мішалкою
- 6.4.4 Регулювання кристалізатора випарного типу
- Тема №7 автоматизація масообмінних процесів
- 7.1 Автоматизація процесів ректифікації
- 7.1.1 Одноконтурного регулювання ректифікаційною колоною
- 7.1.2 Регулювання концентрацією цільового продукту в кубовій рідині
- 7.1.3 Регулювання концентрацією в кубі колони за різницею температур кипіння свіжого розчину та еталонної рідини
- 7.1.4 Регулювання процесом ректифікації за допомогою систем співвідношення
- 7.1.5 Перехресне регулювання температури та рівня в кубовій частині колони
- 7.1.6 Регулювання концентрації основної речовини в закріплюючій частині колони
- 7.1.7 Регулювання тиску в колоні
- 7.1.8 Регулювання ентальпії свіжого розчину
- 7.1.9 Регулювання процесу відбору проміжної фракції
- 7.1.10 Автоматичний контроль, сигналізація та системи захисту
- 7.2 Автоматизація процесів абсорбції
- 7.3 Автоматизація процесів адсорбції
- 7.4 Автоматизація процесів сушіння
- 7.4.1 Регулювання барабанного прямоточного сушильного агрегату
- 7.4.2 Регулювання протиточного сушильного апарата
- Тема №8 автоматизація механічних процесів
- 8.1 Автоматизація транспортування твердих матеріалів
- 8.1.1 Загальні відомості. Типова схема автоматизації
- 8.1.2 Цілі керування процесом транспортування
- 8.1.3 Внесення регулюючих впливів шляхом зміни швидкості транспортера
- 8.1.4 Системи автоматичного керування транспортерами
- 8.2 Автоматизація процесів подрібнення твердих матеріалів.
- 8.2.1 Загальні відомості
- 8.2.2 Регулювання барабанних млинів мокрого помолу
- 8.2.3 Регулювання об’єму матеріалу шляхом зміни витрати сировини
- 8.2.4 Регулювання млинів, які працюють по замкненому циклу
- 8.2.5 Регулювання щокових подрібнювачів
- 8.3 Автоматизація процесів дозування та змішування твердих матеріалів
- 8.3.1 Загальні відомості. Фізичні основи процесу
- 8.3.2 Регулювання дозатора з стрічковим транспортером та регуляторами прямої дії
- 8.3.3 Регулювання дозатора з стрічковим транспортером за допомогою двоконтурної системи
- 8.3.4 Регулювання дозаторів з розділеним потоком дозує мого матеріалу
- Тема №9 автоматизація гідромеханічних процесів
- 9.1 Автоматизація реакторів. Автоматизація процесу змішування рідин
- 9.1.1 Загальні відомості
- 9.1.2 Регулювання реакторів безперервної дії.
- 9.1.3 Регулювання реакторів напівбезперервної дії
- 9.1.4 Регулювання реакторів періодичної дії
- 9.1.5 Регулювання трубчастими реакторами
- 9.2 Автоматизація процесів переміщення рідин
- 9.2.1 Типове рішення автоматизації
- 9.2.2 Регулювання при різних цілях управління
- 9.2.3 Регулювання методом дроселювання потоку в байпасному трубопроводі
- 9.2.4 Регулювання зміною числа обертів валу насоса
- 9.3 Автоматизація процесів відстоювання
- 9.3.2 Регулювання зміни витрати суспензії
- 9.3.3 Регулювання густини згущеної суспензії
- 9.3.4 Регулювання подачі коагулянту
- 9.3.5 Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- 9.3.6 Управління процесом протиточного відстоювання
- 9.3.7 Управління відстійником періодичної дії
- 9.4 Автоматизація процесів фільтрування
- 9.4.1 Автоматизація процесу фільтрування рідких неоднорідних систем
- 9.4.2 Регулювання товщини осаду
- 9.4.3 Управління фільтрувальними відділами
- 9.4.4 Фільтрування газових систем
- 9.4.5 Регулювання по чіткій часовій програмі
- 9.5 Автоматизація процесу центрифугування рідких систем
- 9.5.1 Типове рішення автоматизації
- 9.5.2 Регулювання відстійних центрифуг
- 9.5.3 Управління центрифугами періодичної дії
- 9.5.4 Регулювання швидкості обертання центрифуг періодичної дії
- 9.6 Автоматизація процесів очистки газів
- 9.6.1 Мокра очистка газів
- 9.6.2 Електрична очистка газів
- 9.7 Автоматизація процесів очистки стічних вод
- 9.7.1 Загальні відомості
- 9.7.2 Біохімічна очистка.
- Практична робота №1
- Теоретичні відомості
- Практичне заняття
- Практичне заняття
- Розподіл балів, що присвоюються студентам.
- Питання винесені на іспит
- Література.