logo search
Karlash-єкз

42.Центрифугування та сепарування: види, параметри, конструкції.

Центрифугування - процес розділення рідких неоднорідних систем у полі дії відцентрових сил. Залежно від властивостей дисперсних систем центрифугування здійснюють методами відцентрового фільтрування й осідання. Відповідно до методів розділення центрифуги підрозділяють на:

- відстійні (О), фільтруючі (Ф), комбіновані (К) центрифуги та сепаратори (С).

Ефективність роботи центрифуги кількісно оцінюється фактором розділення. Параметри: Фр – фактор розділення (або критерій Фруда —Fr); ω — кутова швидкість обертання ротора, с-1; R — радіус обертання частинки (відстань від частинки до осі ротора), м; g — прискорення вільного падіння, м/с2.

Фільтруючі центрифуги застосовуються для грубодисперсних суспензій, для виділення кристалічних і аморфних продуктів, промивання осадів, що виходять, а також для відділення вологи. Відстійні центрифуги застосовують для розділу погано фільтруючих суспензій, емульсій, для розділу суспензій з великим розміром часток твердої фази. Найбільш досконалими по конструкції вважаються центрифуги зі шнековим вивантаженням осаду, далі – з поршньовим, потім – саморозвантажні, з ножовим та з ручним вивантаженням осаду. Центрифуги безперервної дії, відстійні, горизонтальні зі шнековим вивантаженням осаду типу (НОГШ) призначені для розділення суспензій з об'ємною концентрацією твердої фази від 5 до 50% і розмірами часток від 5 до 500 мкм, а також для гідравлічної класифікації шламів по розміру твердих часток.