2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води

Норми якості живильної води визначаються “Правилами обладнування і експлуатації парових котлів”.

Так, наприклад, для парових котлів з тиском пари 40 бар загальна жорсткість живильної води повинна бути не більше 5 , повністю відсутні завислі речовини, солевміст води не більше 250 мг/кг, а солевміст котлової води не більше 5000 мг/кг.

Для води, яку використовують для підживлення теплових мереж, залишкова загальна жорсткість води залежить від температури, t_в води в мережі:

• при t_в =76÷100°С залишкова жорсткість – 100 ,

• при t_в = 101÷200°С залишкова жорсткість – 50 .

Завислих речовин у воді повинно бути не більше 5 мг/кг.

Вибір схеми хімічної очистки води обумовлений такими чинниками:

1. показники якості висхідної, сирої води,

2. вимоги до якості хімочищеної води, що витікають з норм якості живильної води.

Контрольні запитання

1. Які складові елементи схеми підготовки живильної води?

2. Що характеризує жорсткість води? Наявність яких хімічних сполук обумовлюють постійну та тимчасову жорсткість?

3. Що таке мг-екв/кг як одиниця вимірювання величини жорсткості?

4. З яких складових операцій складається робочий цикл механічного фільтру?

5. В чому полягає суть процесу Na-катіонування води?

6. За яких показників жорсткості висхідної води можна обмежитьсь лише Na-катіонування її?

7. Які показники жорсткості висхідної води обумовлюють необхідність доповнення Na-катіонування води також її Н- або NН₃-катіонуванням?

8. Що розуміють під повною і робочою іонообмінною здатністю катіоніту?

9. Як здійснюється регенерація – відновлення іонообмінної здатності катіонітів при Nа, Н або NН₃-катіонуванні?

10. Які чинники визначають необхідну схему хімічної очистки води?

11. Які бувають способи деаерації води?

12. Як реалізується термічна деаерація в деаераційних колонках?

13. Коли застосовують деаератори атмосферного тиску, підвищеного тиску та вакуумні деаератори?