14.1. Розроблення альтернативних варіантів тп виготовлення деталі
Розроблення альтернативних варіантів ТП виготовлення деталі необхідно для остаточного вибору ТП, який має найкращі показники технологічності та економічності.
Ознаки та показники технологічності виробів машинобудівного виробництва.
Одним з найважливіших показників якості машин, апаратів, їх вузлів і деталей є технологічність відповідних виробів. Досконалість конструкцій визначається не тільки задоволенням службово-експлуатаційних вимог, але і виробничих, що забезпечують можливість їхнього виготовлення при даному масштабі виробництва високопродуктивними і рентабельними методами при мінімальній трудомісткості і собівартості. Технологічність машини, апарата, деталі являє собою ступінь їхньої відповідності вимогам виробництва. Основними критеріями технологічності є трудомісткість, собівартість виготовлення і матеріалоємність.
Стосовно до машини або апарата харчової промисловості технологічність кількісно оцінюється двома групами показників.
До першої групи відносяться показники експлуатаційних якостей машини(апарата): а) продуктивність; б) надійність; в) довговічність; г) функціональна відповідність; д) ремонто - здатність.
Продуктивність машини або апарата визначається при проектуванні. Надійність можна характеризувати коефіцієнтом працездатності Кр:
,
де tбр — час безвідмовної роботи; ч; tпp — час простоїв через планові і аварійні ремонти, налагодження, ч.
Довговічність — час, протягом якого машина або апарат у нормальних умовах експлуатації виконують свої службові функції до граничного зносу, тобто до першого капітального ремонту або заміни.
Ремонто - здатність машини, апарата, вузла — пристосованість до попередження, виявлення та усунення відмов і несправностей шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту. Кількісними показниками ремонто - здатності машини, апарата служать середній час відновлення і середня вартість технічного обслуговування.
До другої групи критеріїв оцінки технологічності машини або апарата відносяться показники економічності їхнього виготовлення: металоємність, трудомісткість і загальні витрати на виготовлення.
Металоємність розрізняють конструктивну і технологічну. Конструктивна металоємність оцінюється відношенням маси машини або апарата до потужності привода або іншого важливого параметру технічної характеристики. Показником технологічної металоємності є коефіцієнт використання матеріалу.
При оцінці технологічності конструкції деталей, вузлів, машин, апаратів у цілому треба враховувати наступні положення:
1. У конструкції повинне застосовуватися можливо менше число найменувань матеріалів.
2. Маса деталей і виробу у цілому (машини, апарата) повинна бути невеликою.
3. По можливості повинна бути забезпечена взаємозамінність деталей і вузлів.
4. Форма деталей повинна сприяти застосуванню прогресивних методів обробки заготовок з найменшими припусками і мінімальним числом оброблюваних поверхонь.
5. Повинна бути забезпечена доступність оброблюваних поверхонь для обробки різальним інструментом, а також для спостереження і контролю за обробкою.
6. Повинний бути заданий доцільний ступінь точності і шорсткості оброблюваних поверхонь, що відповідає вимогам експлуатації.
7. Твердість деталей повинна бути такий, щоб забезпечити можливість обробки без вібрацій.
8. Варто прагнути до максимальної нормалізації та уніфікації вузлів, деталей та їх параметрів (діаметрів, посадок, нарізок та ін.). Уніфікація сприяє підвищенню серійності виробництва, зменшує обсяг проектних робіт, забезпечує можливість використання стандартних інструментів і пристроїв.
Ступінь уніфікації конструкції оцінюється коефіцієнтом уніфікації Ку:
,
де пу — число уніфікованих деталей; no — число оригінальних деталей.
Чим більше коефіцієнт уніфікації, тим вищій рівень технологічності машини або апарату, тому що знижуються витрати на їхнє виготовлення, а також на експлуатацію і ремонт, тому що полегшується одержання запасних деталей і вузлів.
При проектуванні машини або апарата повинні бути дотримані технологічні вимоги при виготовленні та обробці заготовок, виготовленні деталей і зборці складальних одиниць.
- Лекція 1.
- 1.1. Вступ.
- 1.2. Основні частини технологічного процесу машинобудівного виробництва
- Лекція 2.
- 2.1. Концентрація і диференціація технологічних операцій
- 2.2. Розробка технологічних процесів виготовлення специфікованих виробів
- 2.3. Основні етапи розробки тп виготовлення деталей
- Лекція 3.
- 3.1. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
- 3.2. Типи та організаційні форми машинобудівного виробництва
- Лекція 4.
- 4.1. Вибір напівфабрикату або заготовки у машинобудівному виробництві
- Лекція 5.
- 5.1. Обґрунтування вибору технологічних баз і встановлення послідовності оброблення поверхонь заготовки
- 5.2. Визначення послідовності обробки поверхонь заготовки
- Лекція 6 Вибір способів обробки заготовок і визначення кількості необхідних технологічних переходів
- Лекція 7 Розрахунок припусків, міжперіхідних розмірів і допусків
- Лекція 8. Вибір режимів обробки заготовки різанням
- Лекція 9. Нормування технологічного процесу виготовлення деталі
- Лекція 10
- Лекція 11. Визначення необхідного технологічного обладнання та пристроїв для виконання технологічних операцій і розробка вимог, яким повинний відповідати кожен тип оснастки
- Затискні елементи пристроїв.
- Лекція 12.
- Лекція 13.
- Лекція 14.
- 14.1. Розроблення альтернативних варіантів тп виготовлення деталі
- Лекція 15.
- Лекція 16. Оформлення технологічної документації
- Лекція 17.
- 17.1. Основні характеристики надійності і довговічності, їх структура і задачі. Кількісні показники надійності і довговічності обладнання харчових і переробних виробництв
- 17.2. Фізична сутність надійності
- 17.3. Одиничні й комплексні властивості та показники надійності
- 17.4. Відмови технічних об’єктів. Характеристика відмов
- 17.5. Якість, ефективність та економічність технічних об’єктів і систем
- 17.6. Якість і надійність виробів
- 17.7. Надійність об’єктів і систем та їхня ефективність
- 17.8. Економічні показники надійності
- Лекція 18.
- 18.1.Статистичні методи вивчення і прогнозування показників надійності і довговічності. Закони розподілу випадкових величин в теорії надійності
- Змащування машин і механізмів
- Лекція 21. Випробування промислових виробів на надійність
- Для двостороннього довірчого інтервалу
- Запитання і завдання для самоперевірки
- Фрикційні зв'язки та їх руйнування
- Методи забезпечення довговічності та підвищення зносостійкості деталей машин і обладнання
- Підвищення довговічності деталей обладнання термічним і хіміко-термічним обробленням
- Детонаційні покриття
- Електродугові покриття
- Полімерні та металополімерні покриття
- Запитання і завдання для самоперевірки