2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
Каркас – це просторова, рамна металева конструкція, яка сприймає на себе вагу всіх елементів котла і передає її на фундамент.
Каркас складається з несучих колон, опорних балок, допоміжних стійок і ригелів, необхідних для зв’язування елементів каркасу і обв’язки обмурівки.
Колони каркасу виготовляються з двотаврів чи швелерів, що мають номери від 14 до 24 і більше (висота від 140 до 240 мм і більше).
Нижні опорні частини колон мають опорні башмаки, які складаються з опорної плити, кутників, швелерів, косинок.
Опорні башмаки кріпляться до фундаментів анкерними болтами.
Всі несучі елементи каркасу розташовують за межами топки і газоходів для запобігання їх нагрівання і появи додаткових термічних напружень.
Найважчі елементи котла – барабани встановлюють на опорах або шарнірних тягах. Одна опора повинна бути ковзною, щоб забезпечити вільне термічне розширення барабану.
Топочна камера і газоходи відділяються від навколишнього середовища шаром обмурівки. Внутрішня частина обмурівки – футеровка – взаємодіє з топочними газами, золою і шлаками, а зовнішня необхідна для створення герметичності і зменшення температури на поверхні обмурівки, яка не повинна перевищувати 50 оС.
Футеровка виконується з матеріалів, стійких до високих температур і хімічної взаємодії з розплавленими шлаками палива, а саме – з шамотної (вогнетривкої) цегли, шамотних плит і вогнетривкого бетону, основними елементами складу якого є Al2O3, і SiO2 (глинозем і пісок).
Шамотні вогнетриви мають температуру плавлення 1600÷1800 оС.
Для вертикальних стін топки котла використовують важку (нормальну) обмурівку, полегшену (самонесучу, каркасну), а також натрубну обмурівку.
Важка обмурівка виконується у 2 шари: внутрішній шар – футеровка, як правило, з вогнетривкої цегли, і зовнішній шар – з будівельної цегли.
В топці і в районі пароперегрівника товщина важкої обмурівки складає 510÷640 мм (2÷2.5 цеглини). Товщина внутрішнього шару повинна складати не менше 125 мм (0,5 цеглини). Розміри будівельної цеглини 250х125х63 мм. Важка обмурівка опирається безпосередньо на фундамент котла. По висоті обмурівки через кожних 5÷7 рядів здійснюють перев’язку обох частин обмурівки.
В кутах топки облаштовуються вертикальні температурні шви, які ущільнюються азбестовим шнуром.
Газоходи, в яких розташовані хвостові поверхні нагріву, облаштовують каркасною обмурівкою.
- 1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- 2. Джерела теплопостачання
- 2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- 2.1.1. Елементарний склад палива.
- 2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- 2.1.3. Склад газоподібного палива
- 2.1.4. Теплота згорання палива
- 2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- 2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- 2.1.7. Властивості газу
- 2.2. Горіння палива
- 2.2.1. Стадії горіння різних палив
- 2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- 2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- 2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- 2.3.3. Газопостачання котелень
- 2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- 2.4.1. Шарові топки
- 2.4.2. Камерні топки котлів
- 2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- 2.5. Основні схеми генерації пари
- 2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- 2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- 2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- 2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- 2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- 2.7.2. Пароперегрівники
- Схеми включення пароперегрівників
- 2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- 2.7.4. Водяні економайзери
- 2.7.5. Повітряпідігрівники
- 2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- 2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- 2.7.8. Арматура парових котлів
- 2.7.9. Гарнітура котлів
- 2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- 2.8.Тепловий баланс теплового котла
- 2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- 2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- 2.9. Підготовка живильної води для котлів
- 2.9.1 Показники якості води
- 2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- 2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- 2.9.2.3. Деаерація живильної води
- 2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- 2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- 2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- 2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- 3. Системи теплопостачання
- 3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- 3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- 3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- 3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- 3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- 3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- 3.3. Водяні системи теплопостачання
- 3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- 3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- 3.4. Парові системи теплопостачання
- 3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- 3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- 3.8. П’єзометричний графік
- 3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- 3.10. Режим одержування теплоти від тец