1.5.1. Визначення сировини і її класифікація

Сировиною називають речовину природного і синтетичного походження, що використовується для виробництва промислової про­дукції.

Так, здобута залізна руда є сировиною в металургійній промисловості, віскозне волокно – сировиною у текстильній промисловості.

Основну сировину дає природа: 75 % – це корисні копалини, 25 % – сільське, морське і лісове господарства.

Природна сировина характеризується тим, що її одержують у готовому виді із надр землі, різноманітних гірських порід, рослин. Штучна сировина характеризується тим, що її одержують із різних природних матеріалів. До цього класу можна віднести хімічне волокно, синтетичні каучуки та ін.

Штучна сировина підрозділяється на два підкласи – органічна (віскозні, ацетатні волокна) і мінеральна (силікатне волокно).

За агрегатним станом сировина буває тверда, рідка і газоподібна.

За походженням – мінеральна, рослинна і тваринна.

За складом – органічна і неорганічна. У природі зустрічається приблизно 2500 мінералів, що відрізняються один від другого хімічним складом, фізичними властивостями, кристалічною формою та іншими ознаками.

Мінеральна сировина буває трьох видів: рудна, нерудна і пальне.

Рудна сировина класифікується за числом металів, що утримуються в ній, хімічним складом мінералів і порожньої породи.

Нерудна сировина – гірські породи, що використовуються у виробництві хімічних, будівельних та інших неметалевих матеріалів (фосфорити, апатити, природні калійні солі, поварена сіль, пісок, гравій, глина і т. ін.).

Пальна мінеральна сировина – це вугілля, нафта, торф, пальні сланці, природний газ і т. ін. – служить джерелом одержання різноманітних продуктів.

Рослинна і тваринна сировина по своєму призначенню ділиться на харчову і технічну.

Харчова сировина – продукти сільського, лісового і рибного господарства, що використовуються для харчових цілей (картопля, цукровий буряк, хлібні злаки, харчові жири і т. ін.).

Крім мінеральної, рослинної і тваринної, сировиною для промисловості служать також повітря і вода.