53. Організація інструментального виробництва та обслуговування на підприємстві
Інструментальне господарство підприємства — це сукупність внутрішньозаводських і цехових підрозділів, що зайняті придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструменту та технологічного оснащення, їх обліком, збереженням і видаванням у цехи та на робочі місця. Поняття технологічного оснащення (інструменту) поширюється на всі види різального (різці, фрези, свердла, шліфувальні круги, протяжки, зубила і т. д.), вимірювального (скоби, пробки, штангенциркулі, мікрометри тощо) та слюсарно-складального (ключі, викрутки, молотки і под.) інструменту, а також на штампи, прес-форми та інші пристрої, що сприяють безпосередньому виготовленню продукції.
Інструментальне господарство є одним з найважливіших елементів системи технічного обслуговування виробництва. Від його правильної організації значною мірою залежать успіх роботи всього підприємства, якість продукції, ритмічність і рентабельність виробництва. Так, витрати, що пов’язані зі зношуванням, заточенням, ремонтом і відновленням інструменту, коливаються в межах 8—15 % від собівартості продукції; запас їх становить до 30—40 % від загальної суми виробничих оборотних фондів. Витрати на технологічне оснащення в масовому виробництві досягають 25—30 % вартості обладнання, у великосерійному — 10—15 %, у дрібносерійному й одиничному — близько 5 %.
Основними завданнями інструментального господарства підприємства, незалежно від особливостей виробництва, є: визначення потреби в інструменті; планування придбання (виготовлення) оснащення; організація власного виробництва інструментів нових прогресивних конструкцій; своєчасне і безперебійне оснащування виробничого процесу (цехів, робочих місць), підготовка до виробництва нових виробів; підвищення якості інструменту й організація раціональної його експлуатації; ремонт і відновлення інструменту; організація обліку і збереження; аналіз ефективного використання інструменту.
Організаційно-виробнича структура інструментального господарства залежать від типу і масштабу виробництва, номенклатури, складності інструменту і загальної кількості працюючих (рис. 8.1). На великих машинобудівних підприємствах може бути кілька інструментальних цехів різних видів залежно від частки калібрувально-заготівельних, ливарних, ковальських, механічних і складальних цехів. Заточувальні та відновлювальні дільниці організуються тільки у великих цехах, в інших випадках вони входять до складу інструментального цеху.
До складу інструментального господарства великих і середніх підприємств входять інструментальний відділ (ІНВ), центральний інструментальний склад (ЦІС), цехові інструментально-роздавальні комори (ІРК), дільниці складання пристроїв (ДСП), дільниця централізованого заточування різального інструменту (ЦЗІ), дільниця ремонту та відновлення інструменту (ДРВІ).
Рис.1. Узагальнена структура інструментального господарства
У складі ІНВ можуть створюватися: планово-економічне бюро, виробничо-диспетчерський відділ, бюро технічного нагляду, бюро нормативів, бюро покупного інструменту, конструкторсько-технологічне бюро (прогресивної технології). Начальник інструментального відділу підпорядкований головному інженеру заводу. На невеликих заводах організується загальнозаводське бюро інструментального господарства (БІГ), яке підпорядковане безпосередньо головному інженеру або головному технологу.
Для підприємств із корпусною (блоковою) виробничою структурою організується спеціальне інструментальне виробництво (наприклад, інструментально-штампувальний корпус), до складу якого входять інструментальний і штампувальний цехи та всі підрозділи, що характерні для ІНВ.
Основні завдання діяльності ІНВ полягають у плануванні придбання, проектуванні, виготовленні та своєчасному забезпеченні підприємства стандартним і спеціальним інструментом.
Форми організації інструментального господарства на підприємствах можуть бути різноманітними: централізована, децентралізована та змішана.
Централізована передбачає створення інструментального відділу (ІНВ) підприємства, до складу якого входять інструментальні цехи, дільниці, відділення і склади, які самостійно своїми засобами забезпечують усі підрозділи підприємства необхідним інструментом. На дрібних підприємствах така централізація реалізується через групи інструментального забезпечення або окремих виконавців. У разі децентралізації кожний цех підприємства самостійно забезпечує своє виробництво необхідним інструментом. При змішаній формі організації відбувається перерозподіл робіт між підрозділами інструментального господарства: виготовлення, ремонт і відновлення спеціального інструменту загального користування здійснює інструментальний цех (ІЦ), його зберігання і розподіл — центральний інструментальний склад (ЦІС), а ремонт і відновлення — цехи основного і допоміжного виробництв.
Інструментальне господарство очолює бюро інструментального господарства, на малих і середніх підприємствах, на крупних підприємствах – інструментальний відділ.
- 1. Концепція сучасного операційного менеджменту в системі управління
- 2. Сутність операційного менеджменту
- 3. Науково-організаційні основи курсу, предмет науки, мета і завдання курсу
- 4. Структура та зв’язок дисципліни «Операційний менеджмент» з іншими предметами
- 5. Еволюція розвитку операційного менеджменту
- 6. Завдання менеджера у сфері виробництва
- 7. Формування операційних систем
- 8. Модель підприємства як відкритої системи
- 9. Класифікація операційних систем
- 10. Ситуаційний підхід до виробництва
- 11. Оперативне управління виробництвом
- 12. Функції, завдання та основні вимоги до оперативного управління виробництвом
- 13. Види систем оперативного управління
- 15.Організація виробничих процесів на підприємстві
- 16. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації.
- 17. Поняття виробничого процесу: класифікація виробничих процесів:основні, допоміжні, обслуговуючі процеси
- 18. Принципи організації виробничих процесів,їх вплив на ефективність господарської діяльності підприємства
- 19. Принцип спеціалізації виробничих процесів,форми спеціалізації дільниць та цехів
- 20. Економічна ефективність різних форм спеціалізації
- 21. Принцип пропорційності виробничих процесів,його роль та використання в управлінні виробництвом
- 22.Принцип ритмічності,його використання в управлінні виробництвом
- 23. Принцип надійності,його використання в управлінні виробництвом
- 24. Організація виробничих процесів у просторі і часі
- 25. Побудова виробничих процесів в часі:часові характеристики виробничих процесів
- 26. Характеристика та формування виробничого циклу: види руху деталей по операціях;сфера розповсюдження та економічна ефективність
- 27. Шляхи скорочення виробничого циклу, економічна ефективність скорочення циклу
- 28. Періодичність виробництва, різновидність періодичності виробництва, фактори, які впливають на періодичність в-ва
- 29. Графічна інтерпретація часу виготовлення виробничої програми
- 30. Просторова характеристика виробничого процесу:планіровка обладнання при різних формах спеціалізації цехів та дільниць.Оптимізація планіровки обладнання
- 31. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- 32. Поняття та характеристика типів виробництва
- 33. Фактори,які впливають та формують типи виробництва
- 34. Характеристика роб. Місць у різних типах в-цтва
- 35. Розрахункові показники типів виробництва, їх використання в управлінні виробництвом.
- 36. Організація технічного рівня підготовки виробництва на підприємстві.
- 37. Сутність та задачі технічної підготовки виробництва.
- 38. Головні етапи технічної підготовки,їх зміст та спрямованість.
- 39. Склад та етапи конструкторської підготовки виробництвом.
- 40. Експерементальна база конструкторської підготовки
- 41. Технологічність конструкторської машини. Показники технологічної конструкції.
- 42. Склад та етапи технологічної підготовки виробництвом
- 43. Типізація технологічних процесів
- 44. Оцінка ефективності нових технологічних процесів
- 45. Управління технологічною підготовкою виробництва.
- 46. Фва в системі підготовки виробництвом.
- 48. Принципи фва.
- 49. Поняття функції, функціонально-вартісна діаграма.
- 50. Методика проведення фва.
- 51. Економіко- математичне моделювання у системі фва
- 52. Організація допоміжних та обслуговуючих виробничих процесів
- 53. Організація інструментального виробництва та обслуговування на підприємстві
- 54. Місце, роль та склад інструментального виробництва та обслуговування
- 55. Інструментальний цех, характеристика виробничого процесу та техніко- економічні показники
- 56. Визначення потреби в інструменті на виробництво продукції, методи нормування запасів інструменту
- 57. Організація роботи ціс (центральний інструментальний склад), система управління роботою інструментального складу
- 58. Організація ірк (інструментально-роздавальна комора): методи забезпечення та контролю інструменту на робочих місцях
- 59. Організація роботи заточного відділення у цехах основного виробництва
- 60. Організація ремонтного виробництва та обслуговування на підприємстві
- 61. Місце, роль та склад ремонтного виробництва та обслуговування
- 62. Ремонтний цех, характеристика його виробничого процесу та техніко- економічні показники
- 63. Сиситема ппр та її призначення
- 64. Види ремонту у системі ппр
- 65. Побудова графіків ремонту обладнання
- 67. Місце, роль транспортного обслуговування на підприємстві
- 68. Класифікація транспортних засобів
- 69. Визначення вантажообігу та вантажопотоку
- 70. Вибір та розрахунок транспортних засобів
- 71. Управління транспортним господарством, техніко-економічні показники транспортного господарства
- 72. Управління результативністю операційної системи
- 73. Показники результативності функціонування операційних систем
- 74. Контроль та регулювання продуктивності операційної системи
- 75.Моделювання процесу управління продуктивністю операційної системи
- 76. Склад та розробка нормативної бази ппр
- 77.Класифікація технологічних процесів.
- 78.Організація та управління матеріало-технічним постачанням
- 79. Організація та управління енергетичним обслуговуванням виробництва
- 80. Управління потоковим виробництвом
- 81. Загальна характеристика та різновиди потокового виробництва
- Порівняльна характеристика основних форм потокового виробництва
- 82. Розрахунок параметрів однопредметних потокових ліній
- 83. Розрахунок параметрів багатопредметних потокових ліній