20. Економічна ефективність різних форм спеціалізації

Для оцінки рівня спеціалізації можна використати досить широкий арсенал показників. Найголовніші серед них такі: коефіцієнти подетальної, предметної та технологічної спеціалізації. Інтегральний коефіцієнт спеціалізації, коефіцієнт стійкості спеціалізації, коефіцієнт спеціалізації робочих місць та ін.

а) Коефіцієнт подетальної спеціалізації розраховується для підрозділів підприємства за формулою

, (5.17)

де: - кількість найменувань деталей, що виготовляються в даному підрозділі; - питома вага трудомісткості і-ої деталі в сумарній трудомісткості продукції, що виробляється в даному підрозділі за певний період; - загальна трудомісткість виготовлення і-го виду деталі за даний період; - сумарна трудомісткість виробництва всіх видів деталей в даному підрозділі за той же період.

б) Коефіцієнт предметної спеціалізації виробничого підрозділу підприємства (цеху, дільниці, робочого місця) можна визначити за формулою

, (5.18)

де - кількість найменувань (видів) продукції, що випускається в даному підрозділі за даний період; - питома вага трудомісткості кожного і-го виду продукції в загальній трудомісткості виробництва в даному періоді; - загальна трудомісткість кожного і-го виду продукції за даний період; - сумарна трудомісткість всього обсягу виробництва всіх видів продукції за даний період.

в) Коефіцієнт технологічної спеціалізації виробничого підрозділу за аналогією з попередніми показниками визначається за формулою

, (5.19)

де - кількість стадій, процесів, операцій, що здійснюються в даному підрозділі; - питома вага трудомісткості продукції по і-му етапу, процесу, операції в даному періоді ; - загальна трудомісткість продукції, що проходить обробку по і-му етапу, процесу, операції в даному періоді; - сумарна трудомісткість продукції, що виготовляється на всіх стадіях, процесах операціях в даному періоді.

г) Інтегральний коефіцієнт спеціалізації можна визначити за загально відомою формулою середньої геометричної, що записується у вигляді

. (5.20)

д) Коефіцієнт стійкості спеціалізації характеризує рівень організації виробництва та рівень дотримання встановленої на робочих місцях спеціалізації протягом певного робочого часу. Розрахунок проводиться за формулою

, (5.21)

де - витрати часу на виконання робіт, невластивих для даного робочого місця; - тривалість зміни; - кількість робочих місць (обладнання).