logo
OM_ekz_teoriya_83

16. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації.

1) за роллю (ф-ями) у ВП:

- основне

- допоміжне

- обслуговуюче

Основне передбачає технологічну зміну форм, розмірів та властивостей виробів, випуск яких передбачений виробничими планами п-ва.

Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних ВП, до них відносяться:

Обслуговуючі процеси призначені для обслуговування як основних так і допоміжних процесів.

2) за складністю:

- простий – передбачає декілька нескладних послідовних операцій, результатом якого є ревний товар або послуга

- складний – передбачає сполучення кількох простих процесів.

3) за специфікою протікання процесу в часі:

- безперервні

- перервні процеси.

Перервні процеси бувають 2 видів:

4) за характером роботи та співвідношенням сировини та кінцевих продуктів:

- аналітичні - коли з однієї вхідної сировини виготовляється декілька видів продукції

- синтетичні – коли з кількох видів сировини виготовляється один вид продукції

- прямі – один вид сировини, один вид продукції.

Принципи організації виробничого процесу.

Принцип пропорційності вимагає, щоб у всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов'язаній ситемі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції.

Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень.

Принцип безперервності вимагає, шоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані.

Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства І випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення.

* Принцип гомеостатичності вимагає, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти і дисфункціональним впливам.