8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури

8.7.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05–84. 

8.7.2. Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води, горючих, токсичних, зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

8.7.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202–69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ, що транспортуються, повинні бути пофарбовані в такі кольори:

– трубопроводи для транспортування води — зелений;

– трубопроводи для транспортування пари — червоний;

– трубопроводи для транспортування повітря — синій;

– трубопроводи для транспортування газів — жовтий;

– трубопроводи для транспортування кислот — оранжевий;

– трубопроводи для транспортування лугів — фіолетовий;

– трубопроводи для транспортування органічних рідин — коричневий;

– трубопроводи для транспортування решти речовин — сірий.

На поверхні трубопроводів, якими транспортуються найнебезпечніші речовини, повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця:

– червоного кольору — для легкозаймистих та інших вибухопожежонебезпечних речовин;

– жовтого кольору — для отруйних та токсичних речовин.

8.7.4. У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв’язки апаратів та трубопроводів, виконані в умовних кольорах у відповідності з п.8.7.3. ч. 1 цих Правил та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стріл­кою.

Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах, у регламентах та технологічних інстукціях з обслуговування устаткування.

8.7.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5,5 м до головки рейки; 4,5 м — до полотна автодороги; 2,2 м — над проходами для людей або робочими майданчиками.

8.7.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнею підлоги.

8.7.7. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот, лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням, фланцеві з’єднання допускаються лише при під­ключенні трубопроводів до устаткування і арматури, у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами.

8.7.8. На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу, повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.

8.7.9. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше 2 м.

Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту не менше 3 м вище даху найвищої будівлі, розташованої у радіусі 50 м.

8.7.10. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, воротами не повинно бути роз’ємних сполучень та запірної арматури.

8.7.11. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1,7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.

8.7.12. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи, які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів тощо). Місця перетинання протипожежних стін (перекрить) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо, — газонепроникнення.

8.7.13. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові, підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі електричні пристрої, приміщення щитів та пультів автоматизації, вентиляційні камеры, машинні відділення, шахти і приямки ліфтів, а також крізь виробничі приміщення категорій В, Г, Д, холодильні камери, склади.

8.7.14. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові і тощо) як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР та ГР. Для проведення допоміжних операцій (продувки ділянок трубопроводів, насосів, звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо ), при наповненні ЛЗР та ГР пересувної тари (цистерн, бочок) дозволяється застосування гнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються при цьому за допомогою хомутів.

8.7.15. В процесі експлуатації трубопроводи повинні під­лягати технічному огляду у відповідності з виробничою інс­трукцією.

Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідравлічному випробуванню.

8.7.16. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063–81. 

8.7.17. Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666–75, що відповідає її призначенню та матеріалу.

8.7.18. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище.

Арматура повинна мати таке маркірування:

– назва або знак підприємства-виготовлювача;

– умовний прохід, мм;

– умовний тиск (робочий тиск) та допустима температура, кгс/кв.см (МПа), градусів С (градусів К);

– напрям потоку середовища;

– марка матеріалу.

8.7.19. Трубопроводи, які сполучають технологічне устаткування з аварійними збірниками, на всій довжині не повинні мати арматури, за винятком вимикальних засувок біля апаратів.