10.1. Загальні вимоги

10.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів, які щойно будуються або реконструюються, повинна відповідати вимогам ПУЕ.

Електроустановки споживачів, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техники безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів, а також діючих стандартів безпеки праці та інших нормативних документів.

10.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі, що реконструюються, повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов’язковим оформленням відповідних актів та протоколів.

Вся технічна документація, у відповідності з якою електроустановку було допущено до експлуатації, повинна зберігатись у особи, що відповідає за електрогосподарство.

10.1.3. Виконання електродвигунів, пускової та захисної апаратури, електроосвітлю­вальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва, категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умовам оточуючого середовища відповідно до додатків 4, 12. 

У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка, кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ.

10.1.4. Електродвигуни, які встановлюються на відкритому повітрі, повинні мати виконання не менше IР44 або спеціальне, що відповідає умовам їх роботи (наприклад, для хімічних установок тощо).

10.1.5. Електродвигуни, які встановлюються в приміщеннях, де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують їх природне охолодження, повинні мати виконання не менше IР44 або продувне з підведенням чистого повітря.

10.1.6. Електродвигуни, які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях, повинні мати виконання не менше IР43 та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу (зі спеціальною обмазкою, вологостійку тощо).

10.1.7. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубильники, призначені для вмикання-вимикання струму навантаження, повинні бути захищені кожухами, які не горять, без отворів та щілин або мати дистанційне керування. Напруга в колах керування устаткуванням, що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою, а також зовні приміщення, не повинна перевищувати 42 В.

10.1.8. Комплектні пристрої (щити, шафи тощо), що призначені для робіт при напрузі до 1000 В, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7–83. 

Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Ввідні, відгалужувальні, протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками.

10.1.9. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах (накривках) шаф, ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В, а також на огорожах, які закривають електроапаратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної напруги, виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026–76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування, що відповідає електроапаратурі.

10.1.10. Для освітлення закритих місць устаткування, що потребують періодичного огляду та налагодження, на шафах, пультах або нішах повинні бути поставлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнення переносних сві­тильників до електромережі необхідно позначити написом “Місцеве освітлення”.

10.1.11. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей.

Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні пристрою, а при обслуговуванні з обох боків — також на його задній поверхні.

10.1.12. В розподільних пристроях повинна бути забезпечена можливість встановлення переносних заземлень.

10.1.13. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу власника підриємства, при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу, що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт, а розкритий кабель повинен бути закріплений для попередження провисання та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати.

10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі (кабельні траси) повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ.

10.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускається користування переносними лампами напругою понад 12 В.

10.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркірування величини номінального струму не дозволяється.

10.1.17. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені.

10.1.18. Роботи по ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов’язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів “Не вмикати! Працюють люди!”

10.1.19. До вмикання у мережу електроустаткування,яке не діяло більше 1-го місяця, повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції.

10.1.20. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018–93, ГОСТ 12.4.124–83.