logo search
ДНАОП 1

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від діяння струму.

Першим заходом особи, що надає допомогу мусить стати негайне вимкнення тієї частини електроустаткування, до якої доторкується потерпілий.

Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів, рубильника або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобіжників, роз’єднання штепсельних сполучень тощо.

Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід застосувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму.

Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його стан. Ознаки, що дозволяють зробити подібну оцінку, є наступними:

а) притомність: ясна, відсутня, порушена (потерпілий збуджений або загальмований);

б) колір шкірних покровів та видимих слизових (губ, очей): рожевий, синюшний, блідий;

в) дихання: нормальне, відсутнє, порушене (неритмічне, поверхневе, хрипке);

г) пульс на сонних артеріях: добре визначається (ритм правильний або неправильний), погано визначається, відсутній;

д) зіниці: вузькі, широкі.

Маючи певні навички та володіючи собою, той хто подає допомогу, здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та вирішити у якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкірних покровів та наявність дихання (по підніманню та опусканню грудної клітини) оцінюють візуально. Про втрату свідомості, як правило, також судять візуально. Пульс на сонній артерії промащують подушечками другого, третього та четвертого пальців руки, розміщуючи їх вздовж поміж кадиком (адамове яблуко) та кивальним м’язом та злегка притискуючи до хребта.

Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей та, злегка притискуючи їх до очних яблук, підіймають догори. При цьому очна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла райдужка, а у центрі круглі чорні зіниці, стан яких (вузькі чи широкі) оцінюють, виходячи з того, яку площадь райдужки вони займають. Якщо у потерпілого відсутні: свідомість, дихання, пульс, шкірний покрів синюшний, а зіниці широкі (0,5 см у перерізі) – можна вважати, що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучного дихання за способами «з вуст до вуст» або «з вуст до носа» і зовнішнього масажу серця. Якщо потерпілий дихає різко та переривчасто, але пульс у нього промацується, слід негайно розпочати штучне дихання.

Почавши оживлення, слід потурбуватись про виклик лікаря або швидкої допомоги. Це має зробити не той, хто надає поміч, а хтось інший.

Якщо потерпілий прийшов до тями, хоча до цього був зомлілий, знаходився в непритомному стані, хоча зі збереженими стійкими диханням та пульсом, його слід покласти на підстилці, розстебнути одяг, який перешкождає диханню, створити приплив свіжого повітря, зігріти тіло, якщо холодно, чи відповідно забезпечити прохолоду, якщо жарко, подбати за повний спокій, безперервно спостерігаючи за пульсом та диханням; сторонніх осіб слід видалити.

У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхідно спостерігати за його диханням і у разі порушення дихання наслідком западання язика змістити нижню щелепу вперед, взявшись пальцями за її кути, та підтримувати її у такому стані, доки не припиниться западання язика.

У випадку виникнення у потерпілого блювання слід повернути його голову та плечі наліво для відходу блювотиння.

Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись, або, тим більш, продовжувати працю, оскільки від­сутність видимих тяжких уражень, спричинених електричним струмом або іншими факторами (падіння тощо), далеко не виключає можливості наступного погіршення його стану. Лише лікар здатний вирішити питання про стан здоров’я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця слід лише у випадках, коли йому або ж особі, що подає допомогу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе (наприклад, на опорі).

Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у землю, оскільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоцінних для його урятування хвилин.

НАПРУГА ДО 1000 В

Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатись вірьовкою, палицею, дошкою чи будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм. Можна також відтягнути його за сухий одяг, уникаючи при цьому дотику до оточуючих металевих предметів чи частин тіла потерпілого.

Щоб ізолювати руки того, хто подає допомогу потерпілому, якщо у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла, не прикритого одягом, повинен одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху тканину. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо.

Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою, тримаючи другу в кишені або поза спиною.

Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і цей останній спазматично стискує в руці один токоведучий елемент, простіше перервати струм, відокремивши потерпілого від землі. Можна перерубати дроти сокирою з сухим дерев’яним топорищем або перекусити дроти пофазно, стоячи при цьому на сухих дошках, дерев’яній драбині тощо.