4.2. Виробництво кольорових металів
Кольорові метали – це алюміній, мідь, цинк, свинець, титан, ряд благородних металів (золото, срібло, платина) та інші. Їх використовують в машинах і приладобудуванні, радіоелектроніці, ядерній енергетиці, космічній і обчислюваній техніці та в інших галузях народного господарства.
Основною сировиною для одержання кольорових металів є руди. Водночас для виробництва багатьох кольорових металів широко використовують вторинну сировину, до якої відносять відходи металообробної промисловості, браковані деталі і ті що відпрацювали свій термін, різноманітний металевий брухт, побутовий утиль та інші матеріали, що містять кольоровий метал. Роль вторинної сировини щорічно зростає.
Крім руд, концентратів і вторинної сировини, у кольоровій металургії застосовують також інші корисні копалини, найважливішими з який є паливо і флюси. В якості палива тут може використовуватись природний газ, вугілля, вугільний пил, кокс, дизельне паливо, мазут. При спалюванні одночасно з виконанням своїх основних функцій – підігріву матеріалу, що підлягає плавленню, в ході технологічних процесів паливо виконує роль відновлювача.
Флюси в кольоровій металургії виконують ту ж саму роль, що і в чорній металургії, – корегування складу шлаків, які утворюються в процесі плавлення. В якості флюсуючих добавок широко застосовують кварцити і вапняк, а іноді залізну руду, соду, фторіди та інші сполуки.
Одержання кольорових металів з будь-якої сировини – дуже важкий процес. Він ускладнюється ще й тим, що в кольоровій металургії переробляють, як правило, порівняно бідну і складну за вмістом поліметалеву сировину. При її переробці металургійними засобами необхідно одночасно з одержанням основного металу забезпечити виділення всіх інших цінних компонентів у самостійні товарні продукти при високому ступені їхнього вилучення. Для цього застосовується цикл металургійних агрегатів. Для всіх підприємств кольорової металургії характерні багатоступеневі технологічні схеми.
Основним видом виробляємої в кольоровій металургії є метали. Розрізняють чорнові та рафіновані метали. Чорновими називають метали, що містять у своєму складі шкідливі домішки, які погіршують споживчі якості певного металу, а також домішки цінних елементів – супутників. Чорнові метали підлягають очищенню від домішок – рафінуванню.
Шлаки є вторинним продуктом металургійних процесів. Вони утворюються внаслідок ошлакування оксидів пустої породи і флюсів. В їх складі може також знаходитись деяка кількість корисних металів. Тому шлаки попередніх років утворення, які розміщені у відвалах, можуть бути сировиною в послідуючі роки при наявності відповідної технології їх переробки. Крім того, з шлаків можна вилучати залізо, виготовляти цемент, ситали та інші матеріали для різних галузей народного господарства. Вихід шлаків при плавці руд або концентратів кольорових металів дуже великий і складає понад 60 % від маси рудної частини шихти.
Штейни є проміжним продуктом поліметалургійної переробки мідних, нікелевих і частково свинцевих руд і концентратів. Вони являють собою сплав сульфідів важких кольорових металів із сульфідами заліза, в якому розчинені домішки. Штейни утворюються у рідкому стані і практично не змішуються з рідкими шлаками, що дозволяє розділити їх простим відстоюванням.
Газ і пил, що утворюються у металургійному процесі, цілком визначаються типом перероблюваної сировини і особливостями самого процесу. Вихідні гази поділяються на топкові, які є продуктом спалювання палива, та технологічні, що утворюються завдяки хімічним реакціям між компонентами перероблюваної сировини. Основними компонентами газів кольорової металургії є: сірчаний ангідрид, діоксид і оксид вуглецю та пари води. Крім того в газах обов’язково присутній азот, вільний кисень, хлор, сполуки миш’яку та інші. Температура вихідних газів дорівнює 800 … 1300оС.
Пил, який утворюється внаслідок технологічного процесу, умовно ділять на грубий (3.. 3000 мкм) і тонкий з розмірами часток менше 0,1 мкм. Грубий пил за хімічним складом ідентичний складу вихідного матеріалу, з якого він утворився. Звичайно, грубий пил повертають в обіг або об’єднують із продуктами даного процесу. Тонкий пил утворюється переважно завдяки сублімації легко летких компонентів. Тонкий пил в кольоровій металургії називають «перегоном».За своїм хімічним складом тонкий пил різко відрізняється від вихідного матеріалу – він збагачений леткими компонентами, такими як свинець, кадмій, цинк, індій, германій. Перегони є цінною сировиною для вилучення з них вищеназваних елементів, а тому вони обов’язково повинні піддаватися паралельній переробці за своєю технологією.
Розчини. Розчинами називають продукти процесу вилуджування (розчинення), в яких розчинена речовина знаходиться в стані молекулярного роздрібнення. Це робить їх досить стійкими, які не розділяються при тривалому стоянні. Найважливішою характеристикою розчинів є їхня концентрація, тобто відносна кількість даної речовини в розчині.
Кеки являють собою порошкоподібні матеріали. За природою утворення розрізняють два вида кеків:
– нерозчинені залишки вилуженого матеріалу;
– продукти (осади) цементаційного, коагуляційного або гравітаційного осадження розчинених металів у вільному стані або у формі нерозчинених хімічних сполук.
Іншими дуже численними різновидами продуктів металургійного процесу є окатиші, агломерати, спіки і сплави.
Географія галузі. Кольорова металургія України не дуже поширена через обмеженість різновидів руд та їх запасів. Сировинна база кольорової металургії України подана запасами алюмінієвої сировини (бокситів, нефелінів, алунітів), значними ресурсами титану, цирконію, магнієвої сировини. Розвідані також родовища інших рідкісних кольорових металів.
Виробничий комплекс галузі складається з гірничодобувних підприємств, збагачувальних фабрик, металургійних і металообробних заводів. В Україні діють Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат (Житомирська область), де видобувають титанові руди, Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат по видобутку титанових і цирконієвих руд, Побузький нікелевий завод, Артемівський завод по обробці кольорових металів, Торезький завод наплавочних твердих сплавів, Дніпропетровський алюмінієвий завод, Свердловський завод алюмінієвих сплавів (Луганська область), завод повторного свинцю «Укрцинк», Дніпропетровський завод твердих сплавів, напівпровідникових матеріалів та полікристалічного кремнію, Миколаївський глиноземний завод, Никитовський ртутний комбінат, Запорізький титаномагнієвий комбінат та інші підприємства.
- Техноекологія
- 1. Загальні аспекти техноекології
- 1.1 Історичні відомості про техногенез біосфери
- Темпи зростання населення планети
- 1.2. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища
- Екологічних систем
- Екологічних систем
- 1.3. Екологізація виробництва
- 1.3.1. Раціональне використання природних ресурсів
- 1.3.2. Загальні методи запобігання забрудненню довкілля
- 1.3.3. Біологічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.4. Технічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.5. Технологічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.6. Економічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.7. Моделювання процесів створення екологізованої технології
- Контрольні запитання
- 2. Нафтогазова промисловість
- 2.1. Географія розташування галузі
- 2.2. Видобування нафти і газу
- 3 ‑ Свердловина для закачування води; 4 – розподільчий резервуар;
- 2.3. Добування нафти з морських родовищ
- 2.4. Транспортування та переробка нафти
- 2.5. Заходи по зменшенню негативного впливу нафто- та газодобувної промисловості на екологічний стан біосфери
- Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення
- Контрольні запитання
- 3. Вугільна промисловість
- 3.1. Історична довідка
- 3.2. Видобування вугілля
- Шахтний спосіб видобування вугілля.
- 3.3. Вплив на довкілля вугільної промисловості та заходи по його зменшенню
- 3.3.1. Вплив вугільної промисловості на природні водні джерела
- 3.3.2. Забруднення повітряного простору
- 3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок
- 3.3.4. Техногенні наслідки закриття вугільних шахт
- 3.3.5. Гідроекологічні проблеми закриття шахт
- 3.4. Нові екологічно-безпечні технології добування вугілля
- Контрольні запитання
- 4. Металургійний комплекс
- 4.1. Чорна металургія
- 4.1.1. Виробництво чавуну
- 4.1.1.1. Заходи боротьби з викидами забруднюючих речовин та відходів доменним виробництвом
- 4.1.2. Виробництво сталі
- 4.1.2.1. Мартенівський спосіб
- 4.1.2.2. Конверторний спосіб
- 4.1.2.3. Заходи боротьби з негативним впливом сталеплавильного виробництва на довкілля
- 4.2. Виробництво кольорових металів
- 4.2.1. Технологічні процеси
- 4.2.2. Вплив кольорової металургії на довкілля
- 4.2.3 Негативний вплив алюмінієвого виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- Контрольні запитання
- 5. Енергетика
- 5.1. Основні відомості про енергетику
- 5.2. Теплові електростанції і котельні
- 5.2.1. Особливості процесів вироблення теплоти на малих тес та котельнях
- 5.2.2. Умови утворення забруднюючих речовин в теплоенергетичному процесі
- Показники забруднення атмосфери тєс, г/кВт.Год
- 5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
- 5.3. Атомна енергетика
- 5.4. Гідроелектростанції
- 5.5. Техногенна діяльність з освоєння альтернативних джерел енергії
- 5.5.1. Сонячна енергетика
- 5.5.2. Вітроенергетика
- 5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
- 5.5.4. Енергія морів і океанів
- 5.5.5. Біоенергія
- Контрольні запитання
- 6. Машинобудування
- 6.1. Ливарне виробництво
- 6.1.1. Історична довідка
- 6.1.2. Способи виготовлення виливків
- 6.1.3. Вплив ливарного виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- 6.2. Оброблювальне виробництво
- Контрольні запитання
- 7. Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловості
- 7.1. Лісова та деревообробна промисловості
- 7.1.1. Географія розташування галузі
- 7.2. Целюлозно-паперова промисловість (цпп)
- 7.2.1. Сульфатний процес
- 7.2.2. Сульфітний процес
- 7.3. Викиди шкідливих газів та засоби їх знешкодження
- 7.3.1. Викиди в сульфатному процесі
- 7.3.2. Викиди в сульфітному процесі
- 7.4. Забруднення і очистка водних потоків
- Характеристика стічних вод за стадіями очищення
- Контрольні запитання
- 8. Хімічна промисловість
- 8.1. Географія розміщення сировинної бази і виробництва
- 8.2. Технологічний процес
- 8.3. Хімічні комбінати та заходи боротьби з їхнім впливом на водне середовище
- 8.4. Вплив на повітряне середовище та здоров’я людини
- 8.5. Боротьба зі шкідливим впливом на навколишнє середовище підприємств з виготовлення міндобрив
- 8.6. Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
- Контрольні запитання
- 9. Промисловість будівельних матеріалів
- 9.1. Географія розміщення та основні показники галузі
- 9.2. Технологічні процеси при виготовленні основних виробів
- 9.2.1. Виробництво цементу
- 9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
- 9.2.3. Будівельна (керамічна) цегла
- 9.2.4. Черепиця
- 9.2.5. Каналізаційні труби
- 9.2.6. Плитки для підлог
- 9.2.7. Бетонні плити (стовпчики, стояки та ін.)
- 9.3. Характеристика впливу на навколишнє середовище
- 9.4. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- 1 ‑ Скрубер; 2 – фільтрпрес; 3 – автоклав; 4 – вакуумний випарний апарат;
- Контрольні запитання
- 10. Легка промисловість
- 10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості
- 10.1.1. Текстильна промисловість
- 10.1.2. Швейна промисловість
- 10.1.3. Шкіряно-взуттєва промисловість
- 10.2. Виробничий процес
- 10.3. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища
- Класифікація пиловловлювачів за їх ефективністю
- Органічний склад осадів легкої промисловості, % мас
- Контрольні запитання
- 11. Переробна промисловість
- 11.1. Характеристика галузі
- 11.2. Історична довідка
- 11.3. Сучасна географія розміщення підприємств харчової галузі
- Фактичне виробництво та планове завдання з виготовлення основних видів продукції харчової промисловості в 1990 – 2015 рр., тис. Т.
- 11.4. Технологічний процес
- 11.4.1. Технологія хлібопекарного виробництва
- 11.4.2. Технологія цукрового виробництва
- 11.4.3. Технологія крохмального виробництва
- 11.4.4. Кондитерське виробництво. Виробницво шоколаду
- 11.4.5. Технологія спиртового та лікеро-горілчаного виробництва
- 11.5. Характеристика впливу на довкілля
- 11.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля. Альтернативні рішення. Утилізація відходів
- Контрольні запитання
- 12. Транспорт
- 12.1. Рейковий транспорт
- 12.1.1. Залізничний транспорт
- 12.1.2. Міський рейковий транспорт
- 12.1.2.1. Трамвайні лінії
- 1 ‑ Опора; 2 ‑ несучий трос; 3 – контактний трос; 4 – струна
- 12.1.2.2. Метрополітен
- 12.1.2.3. Захист від блукаючих струмів
- 1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ рейка; 3 ‑ контактний провід;
- 4 ‑ Катодна зона; 5 ‑ анодна зона
- 1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ провідник; 3 – регульований реостат;
- 4 ‑ Амперметр; 5 – запобіжник; 6 – мінусова шина (рейка)
- 12.2. Автомобільний транспорт
- 12.2.1 Загальна характеристика
- 12.2.2. Необхідні ресурси
- 12.2.3. Вплив на довкілля
- Склад відпрацьованих газів та вміст твердих часток
- 12.3. Водний транспорт
- 12.4. Авіаційний транспорт
- 12.5. Трубопровідний транспорт
- Контрольні запитання