5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
Перспективним джерелом енергії є глибинна теплота Землі (термальні ресурси), яка акумулюється підземними водами (гідротермальні ресурси) і гірничими породами (петрогеотермальні ресурси) пластового і тріщинно-жильного типу.
Родовища пластового типу розташовані поряд з водоносними горизонтами або комплексами, гірські породи які мають властивість пропускати крізь себе рідкі та газоподібні флюїди і акумулювати їх у порожньому просторі. Це пористі і тріщинуваті гірські породи називають породними підземними колекторами.
Родовища пластового типу характеризуються великими площами, розміри яких сягають сотень квадратних кілометрів. Родовища тріщинно-жильного типу локальні, їх розміри становлять від одного до десяти квадратних кілометрів і розміщені вони поблизу зон великих тектонічних зрушень.
Інтенсивність нагрівання земної товщі пов’язана з широтою місцевості та зменшується від екватора до полюсів, що обумовлено кутами падіння сонячних променів на землю. Із збільшенням глибини температура води підвищується. Розрахунками встановлено, що рівень її критичного стану повинен знаходитись на глибині 12,5 км, а нижчі вона приймає газоподібну (пароподібну) форму і зі збільшенням тиску не переходить в рідинну форму.
За температурою термальні води ділять на низько потенціальні (від 40 до 100С) і високо потенціальні (від 100 до 350С). у гірських районах зустрічаються джерела термальних вод з температурою 70…100С, а у вулканічних – у вигляді гейзерів і парових струменів. такі виходи існують в районі Камчатки (Росія), Великі Гейзери (США), в Новій Зеландії, Італії тощо.
Експлуатація термальних ресурсів Землі характеризується технічною простотою і екологічною чистотою. Для цього будують свердловини фонтанного або насосного типу. Пластові тиски підтримуються за допомогою зворотного накачування в пласти відпрацьованих термальних вод. Це дає змогу використовувати не тільки теплоту термальних вод, а й теплоту, акумульовану породами, які їх вміщують.
Петрогеотермальні ресурси – теплота, що акумулюється в блоках гірських порід, які мають температуру до 350С. Технологія вилучення цього виду теплоти Землі ґрунтується на створенні штучних циркулюючих водотеплозворотніх систем.
Використання термальних вод пов’язано як з їх дебітом, так і з температурою. Так, при температурі до 100С їх краще використовувати для опалювання приміщень, а понад 100С ‑ для вироблення електричної енергії.
Поклади геотермальних вод в землі іноді знаходяться під високим тиском, який утримується на виході з свердловини. Таку воду або пару зразу можна подавати на турбіну для вироблення електроенергії.
Враховуючи дешевий та незначний негативний вплив на довкілля геотермальних електростанцій (ГТЕс), геотермальні ресурси широко використовуються як за кордоном, так і в країнах СНД. Причому щорічно загальна потужність всіх ГТЕс зростає на 15%. Особливо перспективна будова ГТЕс в тих районах, де відсутні інші джерела енергії. В даний час ГТЕС працюють в 12 країнах світу. Потужність окремих геотермальних станцій становить один мільйон і більше кВт. Так на Філіппінах працює ГТЕС потужністю 900 тис.кВт, в Росії (Ставропольський край) – 2 МВт.
Характерною особливістю геотермальних вод є залежність їх температури від глибини свердловин, за допомогою яких гаряча вода виводиться на поверхню. В світі існують свердловини глибиною до 5 км. Будова глибоких свердловин і відкачка води з таких глибин коштує дуже дорого, що стримує використання геотермальних вод.
Геотермальні води іноді мають велику мінералізацію, яка сягає до 35 г/л. вихід таких вод на поверхню землі у великій кількості без повернення в підземні шари може привести до забруднення ґрунтів, поверхневих, а також підземних вод, що гідравлічно зв’язані з поверхневими.
Відкачка великих об’ємів гарячої води може порушити водний баланс, привести до осідання поверхні землі в даному місці, викликати руйнування близькорозташованих будинків і споруд, зміни ландшафту, появи сейсмічних явищ.
Утворення на поверхні землі водних потоків і водойм з гарячою водою обумовлює надходження в атмосферу з парами води таких небезпечних забруднюючих речовин як сірка, бор, миш’як, аміак, ртуть. Крім того, пари води викликають підвищення вологості повітря.
- Техноекологія
- 1. Загальні аспекти техноекології
- 1.1 Історичні відомості про техногенез біосфери
- Темпи зростання населення планети
- 1.2. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища
- Екологічних систем
- Екологічних систем
- 1.3. Екологізація виробництва
- 1.3.1. Раціональне використання природних ресурсів
- 1.3.2. Загальні методи запобігання забрудненню довкілля
- 1.3.3. Біологічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.4. Технічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.5. Технологічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.6. Економічні аспекти екологізації виробництва
- 1.3.7. Моделювання процесів створення екологізованої технології
- Контрольні запитання
- 2. Нафтогазова промисловість
- 2.1. Географія розташування галузі
- 2.2. Видобування нафти і газу
- 3 ‑ Свердловина для закачування води; 4 – розподільчий резервуар;
- 2.3. Добування нафти з морських родовищ
- 2.4. Транспортування та переробка нафти
- 2.5. Заходи по зменшенню негативного впливу нафто- та газодобувної промисловості на екологічний стан біосфери
- Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення
- Контрольні запитання
- 3. Вугільна промисловість
- 3.1. Історична довідка
- 3.2. Видобування вугілля
- Шахтний спосіб видобування вугілля.
- 3.3. Вплив на довкілля вугільної промисловості та заходи по його зменшенню
- 3.3.1. Вплив вугільної промисловості на природні водні джерела
- 3.3.2. Забруднення повітряного простору
- 3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок
- 3.3.4. Техногенні наслідки закриття вугільних шахт
- 3.3.5. Гідроекологічні проблеми закриття шахт
- 3.4. Нові екологічно-безпечні технології добування вугілля
- Контрольні запитання
- 4. Металургійний комплекс
- 4.1. Чорна металургія
- 4.1.1. Виробництво чавуну
- 4.1.1.1. Заходи боротьби з викидами забруднюючих речовин та відходів доменним виробництвом
- 4.1.2. Виробництво сталі
- 4.1.2.1. Мартенівський спосіб
- 4.1.2.2. Конверторний спосіб
- 4.1.2.3. Заходи боротьби з негативним впливом сталеплавильного виробництва на довкілля
- 4.2. Виробництво кольорових металів
- 4.2.1. Технологічні процеси
- 4.2.2. Вплив кольорової металургії на довкілля
- 4.2.3 Негативний вплив алюмінієвого виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- Контрольні запитання
- 5. Енергетика
- 5.1. Основні відомості про енергетику
- 5.2. Теплові електростанції і котельні
- 5.2.1. Особливості процесів вироблення теплоти на малих тес та котельнях
- 5.2.2. Умови утворення забруднюючих речовин в теплоенергетичному процесі
- Показники забруднення атмосфери тєс, г/кВт.Год
- 5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
- 5.3. Атомна енергетика
- 5.4. Гідроелектростанції
- 5.5. Техногенна діяльність з освоєння альтернативних джерел енергії
- 5.5.1. Сонячна енергетика
- 5.5.2. Вітроенергетика
- 5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
- 5.5.4. Енергія морів і океанів
- 5.5.5. Біоенергія
- Контрольні запитання
- 6. Машинобудування
- 6.1. Ливарне виробництво
- 6.1.1. Історична довідка
- 6.1.2. Способи виготовлення виливків
- 6.1.3. Вплив ливарного виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- 6.2. Оброблювальне виробництво
- Контрольні запитання
- 7. Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловості
- 7.1. Лісова та деревообробна промисловості
- 7.1.1. Географія розташування галузі
- 7.2. Целюлозно-паперова промисловість (цпп)
- 7.2.1. Сульфатний процес
- 7.2.2. Сульфітний процес
- 7.3. Викиди шкідливих газів та засоби їх знешкодження
- 7.3.1. Викиди в сульфатному процесі
- 7.3.2. Викиди в сульфітному процесі
- 7.4. Забруднення і очистка водних потоків
- Характеристика стічних вод за стадіями очищення
- Контрольні запитання
- 8. Хімічна промисловість
- 8.1. Географія розміщення сировинної бази і виробництва
- 8.2. Технологічний процес
- 8.3. Хімічні комбінати та заходи боротьби з їхнім впливом на водне середовище
- 8.4. Вплив на повітряне середовище та здоров’я людини
- 8.5. Боротьба зі шкідливим впливом на навколишнє середовище підприємств з виготовлення міндобрив
- 8.6. Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
- Контрольні запитання
- 9. Промисловість будівельних матеріалів
- 9.1. Географія розміщення та основні показники галузі
- 9.2. Технологічні процеси при виготовленні основних виробів
- 9.2.1. Виробництво цементу
- 9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
- 9.2.3. Будівельна (керамічна) цегла
- 9.2.4. Черепиця
- 9.2.5. Каналізаційні труби
- 9.2.6. Плитки для підлог
- 9.2.7. Бетонні плити (стовпчики, стояки та ін.)
- 9.3. Характеристика впливу на навколишнє середовище
- 9.4. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- 1 ‑ Скрубер; 2 – фільтрпрес; 3 – автоклав; 4 – вакуумний випарний апарат;
- Контрольні запитання
- 10. Легка промисловість
- 10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості
- 10.1.1. Текстильна промисловість
- 10.1.2. Швейна промисловість
- 10.1.3. Шкіряно-взуттєва промисловість
- 10.2. Виробничий процес
- 10.3. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища
- Класифікація пиловловлювачів за їх ефективністю
- Органічний склад осадів легкої промисловості, % мас
- Контрольні запитання
- 11. Переробна промисловість
- 11.1. Характеристика галузі
- 11.2. Історична довідка
- 11.3. Сучасна географія розміщення підприємств харчової галузі
- Фактичне виробництво та планове завдання з виготовлення основних видів продукції харчової промисловості в 1990 – 2015 рр., тис. Т.
- 11.4. Технологічний процес
- 11.4.1. Технологія хлібопекарного виробництва
- 11.4.2. Технологія цукрового виробництва
- 11.4.3. Технологія крохмального виробництва
- 11.4.4. Кондитерське виробництво. Виробницво шоколаду
- 11.4.5. Технологія спиртового та лікеро-горілчаного виробництва
- 11.5. Характеристика впливу на довкілля
- 11.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля. Альтернативні рішення. Утилізація відходів
- Контрольні запитання
- 12. Транспорт
- 12.1. Рейковий транспорт
- 12.1.1. Залізничний транспорт
- 12.1.2. Міський рейковий транспорт
- 12.1.2.1. Трамвайні лінії
- 1 ‑ Опора; 2 ‑ несучий трос; 3 – контактний трос; 4 – струна
- 12.1.2.2. Метрополітен
- 12.1.2.3. Захист від блукаючих струмів
- 1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ рейка; 3 ‑ контактний провід;
- 4 ‑ Катодна зона; 5 ‑ анодна зона
- 1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ провідник; 3 – регульований реостат;
- 4 ‑ Амперметр; 5 – запобіжник; 6 – мінусова шина (рейка)
- 12.2. Автомобільний транспорт
- 12.2.1 Загальна характеристика
- 12.2.2. Необхідні ресурси
- 12.2.3. Вплив на довкілля
- Склад відпрацьованих газів та вміст твердих часток
- 12.3. Водний транспорт
- 12.4. Авіаційний транспорт
- 12.5. Трубопровідний транспорт
- Контрольні запитання