logo
Техноекологія № 21

7.3.2. Викиди в сульфітному процесі

В сульфітному процесі основною шкідливою речовиною, що надходить з атмосфери, є діоксид сірки.

Автоклави періодичної дії мають два основні джерела викидів в атмосферу: гази, що вивільняються з пристрою в процесі варіння або вивантаження пульпи, і продувні гази, які є наслідком викиду надлишкових газів при зростаючих тисках в автоклаві (варіння пульпи повинно відбуватись при постійному тиску і температурі).

Продувні гази з автоклаву повинні спрямовуватись в акумулятори високого тиску або низького тиску і далі в колону концентрування, де SO2 абсорбується, проходячи через слабокислу рідину і тим самим підвищуючи її концентрацію.

Іншим варіантом подавлення викидів видувних газів з автоклавів є направлення потоків в скрубер, хоча нерівномірність їх надходження (видув триває 5–6 хв.) при незначній кількості автоклавів виключає можливість застосування даних пристроїв.

При розванатаженні автоклавів утворюються залпові викиди газів з парою. Для їх вловлення і відсмоктування бажано всю площу навколо пристрою укласти в кожух, а парогазовий потік спрямовувати в спеціальний, розрахований на екстремальні навантеження, скрубер.

Іншим способом запобігання спалоховим парогазовим викидам є зниження температури і тиску пульпи перед вивантаженням її з автоклаву або відкачка в закритий резервуар. Температуру пульпи можна знизити шляхом додання води перед вивантаженням автоклаву, а зменшення тиску здійснювати видуванням парогазової суміші під низьким тиском.

В даний час є пропозиції переходу в сульфітному процесі на автоклави безперервної дії, де видув з автоклавів здійснюється безперервно, вивантаження автоклавів йде також безперервно, вся система повністю закрита і немає викидів.

Викиди, що пов’язані з ямами для видуву і резервуарами для вивантаження, звичайно відбуваються при розвантаженні автоклавів періодичної дії.

Якщо яма або резервуар для вивантаження використовуються для промивання пульпи, з них можуть виділятися невеликі кількості SO2, особливо в тих випадках, коли промивка здійснюється холодною водою.

Система регенерації призначена для повернення реагентів, що потрібні для приготування свіжої варильної рідини, а також для повернення сірки в формі діоксидів з газів в розчин.

Сучасний спосіб вилучення SO2 ґрунтується на пропусканні вихідних газів через багатоступінчасту систему абсорберів або скруберів з вимиванням газу лужним розчином. При великих розмірах скруберів і великих потоках рідини можна довести вміст SO2 в повітряному потоці до нуля. Але це веде до зниження концентрації сірки у воді і тим самим виключає можливість використання в якості варильної рідини.

В системі приготування варильної рідини головним джерелом викидів є башта концентрування кислоти, з якої діоксид вуглецю може видуватись прямо в атмосферу. Але це характерно для башт з невідрегульованим режимом роботи, так як частину залпових викидів SO2 можна спрямовувати в систему регенерації або в додатковий скрубер, а основну частину абсорбувати слабокислою рідиною в самій башті. Але кращим варіантом вловлювання SO2 в системі приготування рідини є перепуск газів з автоклавів і варильної рідини через послідовну систему пристроїв: акумулятор високого тиску, акумулятор низького тиску і башта концентрування кислоти.

Уловлювання аерозолів. Це в основному діоксид (MgO2) або гідроксид (Mg(OH)2) магнію. Джерелами дисперсних викидів є витяжні труби системи регенерації. Викиди регенераційних систем, що використовують гідроксид магнію, найчастіше вловлюють мультициклонами і скруберами Вентурі, які встановлюють послідовно один за другим. Гази, що використовують аміакову основу, пропускають через тарілчасті скрубери з малим перепадом тиску, за якими встановлюють скловолокнисті фільтри або руйнувачі туману.