logo
конспект ПС

4.6Проектування зовнішніх проводок

Під зовнішніми з'єднувальними проводками розуміють проводи, кабелі і труби, що прокладаються як між окремими позащитовими елементами КТЗА, так і між щитами і пультами.

За призначенням електричні і трубні проводки поділяють на вимірювальні, управління, захисту і сигналізації, живлення і допоміжні.

При проектуванні зовнішніх сполучних проводок варто орієнтуватися на індустріальні методи монтажу, тобто максимальне застосування нормалізованих і уніфікованих виробів, вузлів і конструкцій, складання трубних ліній із блоків заводського виготовлення, максимальне використання закладних деталей і отворів у будівельних конструкціях і скорочення номенклатури монтажних виробів і матеріалів.

У проектуванні АСУТП розробку системи зовнішніх з'єднувальних проводок виконують у схемах зовнішніх проводок і планах розташування зовнішніх проводок (креслення кабельних і трубних трас).

Схеми з'єднання зовнішніх проводок являють собою креслення, на яких показують усі з'єднувальні лінії як між позащитовими елементами КТЗА так і між ними і засобами, розміщуваними на щитах і пультах.

Такі креслення виконують вільним чином для всієї системи управління. Але для великих систем схем може бути декілька. До розроблення приступають після визначення місць розташування щитів, пультів і всіх позащитових засобів.

На схемі з'єднання зовнішніх проводок повинні бути зазначені:

  1. електричні проводи і кабелі імпульсні командні і живильні продувні і дренажні трубопроводи захисні труби короби і металорукави (із указанням їхнього номера типу довжини) що прокладаються поза щитами і пультами;

  2. відбірні пристрої, чутливі елементи, регулюючі органи й інші пристрої, які вбудовуються в технологічне устаткування і трубопроводи з указанням їхніх позицій і номерів типових креслень їхнього встановлення;

  3. щити і пульти з указанням їхніх найменувань і номерів креслень монтажних схем;

  4. пристрої захисного заземлення щитів приладів та інших електроприймачів;

  5. технічні характеристики кабелів, проводів, з’єднувальних, розподільчих і протяглих коробок, труб, арматури і т. п., таблиці застосованих умовних позначень, не передбачених чинними стандартами;

  6. текстові пояснення і примітки.

Електричні і трубні проводки показують в однолінійному зображенні, позащитові прилади й пристрої — у вигляді монтажних символів, щити і пульти — у вигляді прямокутників довільних розмірів, бажано з розбивкою на панелі.

При виборі кабелів варто передбачати в них до 10% резервних (але не менше однієї) жил, що використовують також при виконанні маркування.

При проектуванні схем з'єднання зовнішніх проводок із метою економії можна сполучати в одному кабелі електричні лінії різноманітного призначення, проте варто пам'ятати, що в одному кабелі заборонено прокладати слабкострумові вимірювальні ланцюги і ланцюги живлення й управління (напруга 220 В).

Розглянемо схему з'єднання зовнішніх проводок АСК витрати газу (рис. 4.6)

Позащитовими засобами служать дифманометр (ДМ) і електричний виконавчий механізм (М). Контрольні кабелі до дифманометра і виконавчого механізму прокладені в сталевих водо-газопроводних трубах із метою захисту від механічних пошкоджень.

Труби і кабелі мають цифрове маркування труби 01 і 02 — імпульсні від діафрагми до дифманометра, кабелі 1 — до щита живлення, 2 — до виконавчого механізму, 3 — до дифманометра.