3.3.4Схеми технологічної сигналізації
Технологічна сигналізація (ТС) служить для оповіщення оперативного персоналу про неприпустимі відхилення режиму роботи або про несправність основного чи допоміжного устаткування.
На ТЕС застосовуються такі технологічні сигналізаціївідхилення за припустимі межі розмірів, що визначають надійність і безпеку роботи устаткування:
аварійного відхилення контрольованих параметрів, що потребують негайної зупинки устаткування,
спрацьовування технологічного захисту,
несправності окремих пристроїв,
порушень в електроживленні різноманітного устаткування.
Звукова сигналізація реалізується на основі генераторів акустичного сигналу різноманітної тональності гудок (сирена) — у випадках аварій, дзвоник (зумер) — при всіх інших видах інформації.
Особливість звукової сигналізації — використання одного джерела звука для всього енергоблоку. Тому схема звукової сигналізації повинна забезпечити «повторність дії» при надходженні кожного нового сигналу, тобто звуковий сигнал є груповим.
Світлову сигналізацію здійснюють за допомогою одно- або дволампових табло, у яких на екрані, що світиться, вказується причина появи сигналу. Світловий сигнал надходить на окреме табло.
При великій кількості табло світлової сигналізації (на блоковому щиті управління дубль-блока потужністю 300 МВт 280-300 шт) сигнал, що знову з'явився, для швидкого сприйняття оператором повинен бути виділений серед існуючих, наприклад, переривчастим світінням (миготінням).
У схемі технологічної сигналізації (рис. 3.7) використовують дволампові сигнальні табло типу ТССД-М (А2) з умонтованою допоміжною апаратурою реле КЗ і К4, конденсатор С1, резистори R4, R5 і R6.
Розглянемо роботу цієї системи ТС. Як видно зі схеми, лампи HL1 і HL2 підключені паралельно до негативного полюса джерела живлення (шина ШСТ) у режимі «Робота». При замиканні контакту S1 приладу, що вимірює контрольований параметр, спрацьовує реле КЗ і підключає лампи (контакт КЗ 1) до шини +ШМТ, на якій із частотою 1—2 Гц з'являється «плюс» джерела живлення. Лампи при цьому починають миготіти і табло переривчасто світиться. Замикаючий контакт КЗ 2 підготовлює до вмикання ланцюг котушки реле К4. Одночасно зростає струм у первинній обмотці трансформатора Т1 реле імпульсної сигналізації (позиція А1) по ланцюгу +ШСТ, S1, К4 2, R4, Т1, -ШСТ.
В повторній обмотці індукується імпульс струму, що відкриває транзистор VT1. Навантаженням колекторного ланцюга транзистора служить одна з обмоток поляризованого реле КР1. При цьому якір поляризованого реле перекидається, замикається контакт КР1 1 у центральній частині схеми, спрацьовує реле К1 і включається (контакт К1 2) звуковий сигнал, наприклад, дзвоник НА1. Одночасно з вмиканням звукового сигналу заживлюється реле К2 і реле часу КТ1. При замиканні контакту К2 1 подається напруга на другу обмотку поляризованого реле КР1, і якір реле переходить у вихідне положення. Тим самим реле імпульсної сигналізації підготовлено до вмикання при появі наступного сигналу.
Для запобігання спрацьовуванню звукового сигналу при короткочасному замиканні контакту S1 вимірювального приладу, реле К1 має невеличку затримку на спрацьовування. Розмикання контакту призводить до індукування в повторній обмотці трансформатора Т1 імпульсу струму оберненої полярності, відчиняється транзистор VT2, навантаженням колекторного ланцюга якого служить друга обмотка поляризованого реле КР1, якір якого переходить у вихідне положення і розмикається контакт КР1 1.
Після того, як оператор виявляє новий, виділений «миготінням» світловий сигнал, він може відключити звуковий сигнал натисканням кнопки SB1, що призводить до знеструмлення реле К1. Якщо оператор не зняв звуковий сигнал, то протягом деякого часу спрацьовує реле часу КТ1 і своїм замикаючим контактом КТ1 1 шунтує обмотку реле К1, замикаючий контакт якого К1 2 знеструмлює ланцюг звукового сигналу НА1. Перекласти «миготливе» табло в режим безупинного світіння натисканням кнопки SB5. При цьому знеструмлюється реле КЗ (контакт К4 2) і спрацьовує реле К4, замикаючий контакт якого К4 1 підключає лампи до шини +ШСТ.
Рухлива система реле КЗ відпадає з деякою затримкою завдяки тому, що паралельно до його обмотки підключений конденсатор С1. Ця затримка забезпечує надійне спрацьовування реле К4. При спрацьовуванні реле К4 (контакт К4 2 розмикається) припиняється протікання струму через первинну обмотку трансформатора Т1 з метою запобігання насиченню трансформатора, що настає при одночасній появі 18-20 сигналів.
При усуненні причини, що викликала поява сигналу, контакт S1 розмикається, світіння табло припиняється, і воно знову готове до прийняття чергового сигналу.
Для опробування реле імпульсної сигналізації і звукового сигналу служить кнопка SB4. Опробування ламп усіх табло, що входять у ділянку, здійснюють за допомогою перемикача SA1. При повороті ручки ключа в положення ОП (опробування) у кожному з табло лампи HL1 і HL2 включаються послідовно між полюсами джерела живлення.
Схема, наведена на (рис. 3.7) належить до першої ділянки системи технологічної сигналізації. Як правило, в одній ділянці об'єднується 60-80 сигналів. Аналогічно виконують схеми інших ділянок.
У центральній частині зображеної схеми розміщені контакти поляризованих реле КР2 1 і КРЗ 1 і кнопки SB2 і SB3, що належать до другої і третьої ділянок системи. Така організація схеми зменшує можливість відмов, полегшує пошук несправностей і підвищує ремонтоздатність системи сигналізації в цілому.
- 1Організація розроблення проектів асутп
- 1.1Основні положення
- 1.2Склад конструкторської документації
- 1.3Єдина система стандартів асу
- 2Розробка проектних документів за структурою і складом функцій асутп
- 2.1Схеми організаційної структури
- 2.2Схеми алгоритмів
- 2.3Функціональні схеми автоматизації
- 2.3.1Зображення функціональних схем автоматизації
- 2.3.2Позиційне позначення засобів виміру й автоматизації
- 2.3.3Приклади виконання схем автоматизації
- 3Проектування систем електроавтоматики
- 3.1Умовні графічні і позиційні позначення елементів принципових схем
- 3.2Виконання принципових електричних схем
- 3.3Принципові електричні схеми автоматизації
- 3.3.1Схеми управління електроприводами виробничих механізмів
- 3.3.2Схеми технологічного захисту
- 3.3.3Схеми управління електроприводами запірних засувок
- 3.3.4Схеми технологічної сигналізації
- 3.3.5Схеми управління з використанням безконтактної апаратури
- 3.3.6Принципова електрична схема системи автоматичного управління живлення
- 3.4Принципові електричні схеми живлення
- 4Проектування постів управління
- 4.1Загальні відомості
- 4.2Організація робочого місця й умов праці оперативного персоналу
- Фізичні
- 4.3Композиційні рішення постів управління
- 4.3.1Компонування пультів управління (пу)
- 4.3.2Компонування щитів управління
- 4.3.3Планування щитів і пультів
- 4.3.4Типи, розміри й область застосування щитів і пультів
- 4.3.5Розташування приладів і апаратури на щитах і пультах
- 4.4Креслення загальних видів щитів і пультів
- 4.5Монтажні схеми щитів і пультів
- 4.6Проектування зовнішніх проводок
- 5Монтаж трубних проводок
- 5.1 Матеріали і вироби для трубопроводів
- 5.2Монтаж трубних проводок
- 5.3Випробовування трубопроводів
- 6Монтаж електричних ліній
- 6.1Матеріали і вироби для електропроводок
- 6.2Рекомендації щодо прокладання електричних проводок
- 6.3Випробування електропроводок
- 6.4Заземлення і занулення в електроустановках систем управління
- 7Монтаж щитів і пультів
- 7.1Загальні відомості
- 7.2Монтажні роботи в щитах і пультах
- 8Монтаж відбірних пристроїв і позащитових засобів вимірювання і автоматизації
- 8.1Типові креслення
- 8.2Монтаж термоприймачів
- 8.3Монтаж засобів виміру тиску
- 8.4Монтаж засобів виміру витрати
- Монтаж газоаналізаторів
- 8.5 Монтаж виконавчих механізмів
- ЛітератуРа