3.3.2Схеми технологічного захисту

У процесі експлуатації виникають порушення нормальної роботи агрегатів, обумовлені різкими і значними змінами навантаження, раптовими частковим або повним виходом із ладу устаткування, помилковими діями оператора та іншими непередбачуваними причинами. Своєчасне усунення оператором цих порушень практично неможливе, а завдані ними збитки можуть бути великими. Всі необхідні операції з управління в таких режимах здійснюють автоматично за допомогою пристроїв технологічного захисту і блокування (ТЗБ).

Головна вимога до пристроїв ТЗБ — висока надійність дії в аварійних ситуаціях. Системи технологічного захисту (ТЗ) у більшості випадків будуються на базі стандартної релейної апаратури, що має порівняно високу надійність. Джерелами дискретної інформації, що спонукають ТЗБ до дії, служать сигнальні контакти вимірювальних приладів і датчиків.

Велику увагу приділяють надійності живлення електричних схем ТЗБ. На теплоенергетичному блоці, наприклад, живлення схем ТЗ здійснюють постійним струмом від блокової акумуляційної батареї напругою 220 В, що забезпечує надійне живлення систем захисту навіть при втраті напруги змінного струму власних електричних потреб.

Прикладом ТЗ, встановленого на парових котлах, служить захист від зниження температури пари перед турбіною, що може призвести до ушкодження лопаток наступних ступенів турбіни краплинною вологою На малюнку нижче показана логічна схема цього захисту для дубль-блока 300 МВт, побудована на типових елементах «один із двох» (АБО) і «два з двох» (І). Як видно з малюнка, відключення турбіни відбудеться при зниженні температури пари в будь-якому із стопорних клапанів ЦВТ, якщо при цьому знизилась температура пари в будь-якому із паропроводів, що підводять пару від котла до цього стопорного клапана.

Принципова електрична схема захисту від зниження температури пари на вході в турбіну наведена на (рис 3.3). Як датчики граничного значення температури пари використовують контакти відповідних автоматичних потенціометрів (SK3A, SK3B — температура в стопорних клапанах, SK1A, SK1B і SK2A, SK2B — температура після котлів). Головним елементом ТЗ служить вказівне реле типу РУ21 (позиція КН15 1). Схема виконана в частині приводу цього реле. Крім того, застосовуються проміжні реле постійного струму РП23 (позиція К1, К2, КЗ)

Система працює таким чином. При зниженні температури в однім із стопорних клапанів (SK3A або SK3B) включається відповідне проміжне реле (К1 або К2). Якщо відбулося зниження температури пари в однім із паропроводів, що підводять пар до цього стопорного клапана, включається проміжне реле КЗ, спрацьовування якого відбувається, якщо котел, на якому відбулося зниження температури, підключений до турбіни (контакти К4 2 і К5 2 реле тип РП25 2 замкнуті). При цьому захист від зниження температури пари на цьому котлі буде введено в дію (ключі SA1 і SA2 типу ПМОФ). Після спрацьовування реле КЗ система ТЗ виконує операції, що призводять до зупинки турбіни і вмикання вказівного реле КН15. Після закриття стопорних клапанів контакт реле К20.3 розмикається і відключає реле у вихідне положення. Зведення вказівного реле КН15 здійснюють вручну після виявлення причини спрацьовування ТЗ і усунення несправності.

Особливості виконання схеми: позиційні позначення елементів пристроїв показані рознесеним засобом, ланцюги мають маркування.