logo search
Курс лекцій ОТВГНГ Ч ІІ

1. Види транспорту та транспортних перевезень

Транспорт – галузь матеріального виробництва, яка здійснює перевезення населення і вантажів. Продукцією транспорту є сам процес переміщення, який здійснюється за допомо­гою транспортних засобів як у сфері виробництва, так і сфері обігу.

Україна – транзитна держава, яка повинна активізувати у від­повідності до міжнародних стандартів роботу по створенню національ­ної мережі міжнародних транспортних коридорів та її інтегрування в транспортні системи держав Європи, Азії, Балтійського і Чорноморсь­кого регіонів, Закавказзя, Близького й Далекого Сходу, тобто між Схо­дом і Заходом, Півднем і Північчю.

Сучасний транспорт України виконує наземні, водні та повітряні види перевезень людей та вантажів. За характером перевезень його поділяють на пасажирський та вантажний.

Наземні перевезення (переміщення) виконуються залізничним, автомобільним та трубопровідним видами транспорту.

Водні – морським та річковим.

Повітряні – авіаційним транспортом.

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт є найбільш розвиненим в Україні, за загаль­ною довжиною шляхів він займає четверте місце у світі (після США, Росії і Канади). За вантажообігом він виконує основні обсяги переве­зень понад 70 %, а за пасажирообертом є незаперечним лідером – на нього припадає приблизно 50—70 % загального обсягу перевезень.

Українські залізничні дороги «Укрзалізниця» – потужна транспортна система, яка за розмірами та рівнем використання технічних засобів і технологій займає одну з провідних позицій в СНД і Європі. За щільністю залізничних колій (0,037 км на 1 км2 площі) Україна на­близилась до найбільш розвинених європейських держав. Експлуа­таційна довжина колій понад 22 тис. км, з яких понад 60 % обладнано автоматичним регулюванням рухом поїздів, приладами електричної централізації стрілок обладнано майже 94 % усіх залізничних станцій. У сферу уп­равління «Укрзалізниці» входять 6 залізних доріг, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів: Донецька, Львівська, Одеська, Півден­на, Південно-Західна та Придніпровська.

Українські залізні дороги безпосередньо межують та взаємодіють із залізними дорогами Словаки, Угорщини, Польщі, Румунії, Молдови, Білорусі, Росії, а також Болгарії та Грузії (поромне сполучення). Вони обслуговують морські порти Чорноморсько-Азовського басейну.

Створення сімейства вагонів для роботи в системі Міжнародних транспортних коридорів – необхідна умова для процесів інтеграції Ук­раїни в європейську транспортну інфраструктуру. Вагони нового сімейства призначені для переходу без перевантаження з колії 1520 мм (Україна) на 1435 мм (Європа) та назад при проходженні поїздів через західний кордон держав СНД.

Автомобільний транспорт

Автомобільний транспорт займає значне місце в міжнародних, дер­жавних та регіональних пасажирських і вантажних перевезеннях. Ав­тобусним транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки всіма іншими видами пасажирського транспорту (тролейбус­ним, трамвайним, залізничним, метрополітеновим, таксомоторним, легковим, морським, річковим, авіаційним) разом узятими. Загальна довжина доріг і вулиць із твердим покриттям, включаючи довжину вулиць-набережних у містах і селищах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів.

Автомобільний транспорт домінує у вантажних перевезеннях на ко­роткі відстані (середня відстань перевезення 1 т вантажів – близько 20 км).

Численні автотранспортні підприємства мають досить повно укомплектовану виробничу базу, розгалужену мережу інфраструктурних об'єктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-експедиційних підприємств, терміналів і т. п., застосовує сучасні тех­нології автоперевезень із використанням великовантажних авто­поїздів, контейнерних та пакетних перевезень.

Морський транспорт

Морському транспорту належить третє місце по вантажообігу після трубопровідного і залізничного транспорту, однак за кількістю відправлених вантажів він займає незначне місце (близько 1 %). Домінуючі обсяги перевезень (95 %)здійснюються в закордонному плаванні. Основні вантажі — мінеральні будівельні матеріали, сільгосппродукція.

Річковий транспорт

Географія функціонування річкового транспорту встановилася й в основному обмежується басей­нами річок Дніпра і Дунаю, а також прибережними водами Чорного моря, що дозволяє доставляти вантажі і пасажирів у річкові і морські порти ряду країн Центральної і Південно-Східної Європи.

Повітряний транспорт

Середня відстань доставки одного пасажира повітряним транспортом у 10 – 15 разів більша від аналогічного показника в найближчого конкурента – залізничного транспорту — і має тенденцію до зростання. Саме цей показник є домінантним у визначенні перспектив розвитку авіацій­ного транспорту.

Льотний парк України представлений сучасними конкурентоздатними типами зарубіжних та вітчизняних літаків (Ан-70, Ан-140, Ан-228, Як-42 та ін.) здійснюється будівництво і реконструкції ряду об'єктів авіаційно-виробничої інфраструктури (у першу чергу злітно-посадкових смуг), структурної реорганізації керування авіаційним транспор­том у напрямку створення конкурентного середовища всередині даної галузі.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт протягом останніх 10 років стабільно нарощує свою частку в загальному обсязі транспортних вантажів, що становить в даний час більш 23 %. Трубопровідний транспорт володіє достатніми виробничими потужностями для забезпечення України енергоносіями – нафтою і газом, а також для виконання функцій транзиту російської нафти і газу в країни Південно-Східної Європи.

Найбільший нафтопровід «Дружба» є транс'європейською ма­гістраллю і в межах України має протяжність 680 км. До міждержавно­го належить і нафтопровід Мічурінськ (Росія) – Кременчук про­тяжністю в межах нашої держави 313 км, а також етиленопровід від Ка­луша до Угорщини. В межах України найдовшими нафтопроводами є Кременчук – Херсон (428 км), Гнідинці – Розбишівка – Кременчук (395 км). На заході держави знаходяться невеликі нафтопроводи Доли­на – Дрогобич (58 км) і Битків – Надвірна (15 км). Працює нафтопродуктопровід Кременчук – Лубни – Київ.

Було збудовано потужні магістральні газопроводи Дашава – Київ – Москва (1 330 км), Дашава – Мінськ – Вільнюс – Рига (1198 км), Шебелинка – Бєлгород – Брянськ – Москва, Шебелинка – Острогзськ – Москва, Шебелинка – Дніпропетровськ – Кривий Ріг – Одеса – Ки­шинів з відгалуженнями до Запоріжжя, Нікополя, Миколаєва і Херсона.

Після відкриття родовищ природного газу у Криму споруджено газопроводи місцевого значення Глібівка – Сімферополь і Джанкой – Сімферополь.

Нові відкриття газу у Харківській області сприяли спорудженню газопроводу Єфремівка – Диканька – Київ – західні області України (1 010 км).

Через Україну із Західного Сибіру й інших районів Росії пролягають кілька магістральних газопроводів до країн Центральної і Західної Європи. Серед них найбільшим є газопровід Уренгой – Помари – Ужгород.