3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок

Основні прояви негативного впливу вугільної галузі на стан земної поверхні слідуючі:

1) вилучення площ із землекористування;

2) порушення поверхні землі;

3) забруднення прилеглих до розробок територій відходами добування та переробки вугілля;

Для будівництва вугледобуваючих підприємств із сільськогосподарського або лісогосподарського користування повинні вилучатись землі із розрахунку 5 га на 1 млн.т при шахтному добуванні і 20 га на 1 млн.т при кар’єрному добуванні вугілля. Відвід територій під шахти, кар’єри, відвали, терикони, споруди, забудову, підземні шляхи не тільки знижує валові збори продукції рослинництва та лісівництва, але і знижує їх продуктивність внаслідок погіршення водного режиму і забруднення ґрунтів токсичними елементами або зміни їх структурного стану.

Змінюється рельєф місцевості. Для територій видобування корисних копалин характерним є нагромаджування гірничих мас (відвали, терикони, шламосховища, провали). У цих районах відбувається перебудова всього ландшафту, різко змінюється склад первинної рослинності, падає їх біологічна продуктивність. Порушення земної поверхні відбувається при розкритті корисних копалин в місцях створення кар’єрів, розміщення стволів шахт та надшахтних споруд, при підземному добуванні корисних копалин має місце осідання поверхні. Западини, що при цьому утворюються, заповнюються водою.

Всі поверхневі нагромадження гірських порід стають активними джерелами дисперсного пилу, який переноситься на сусідні землі. Продукт згорання шахтних териконів у вигляді золи, сажі, пилу, техногенних газоподібних речовин вітром і потоками води, що утворюються при випаданні атмосферних опадів, переміщуються на прилеглі землі.

Основним прийомом боротьби з порушенням земної поверхні гірничими виробками є рекультивація відвалів, засипка кар’єрів і провалів. При рекультивації відвалів частково або повністю відновлюється родючість ґрунтів, значні площі повертаються в сільськогосподарський або лісогосподарський обіг. Вирівняні поверхні відвалів можуть використовуватись під забудову промисловими спорудами і житловими будинками, а також під стадіони, іподроми і аеродроми.

При поверненні розкривних порід і родючих ґрунтів в котловани, при відповідних гідрогеологічних умовах, тут також можна вирощувати сільськогосподарські і лісові культури. Важливим моментом початку гірничодобувних робіт є збереження родючого ґрунту, який повинен зніматись з поверхні кар’єрів і відвалів і розміщуватись в окремих буртах для подальшого використання в біологічній рекультивації.

Заходами боротьби з забрудненням земель продуктами горіння і пилоутворення шахтних териконів можуть бути ущільнення поверхневого шару і нанесення захисного шару ґрунту, а також біологічна рекультивація їх.