1. Структура хімічної промисловості України

Підприємства хімічного комплексу належать до виробництв, що визначально впливають на розвиток більшості інших галузей: гірничо-хімічної і металургійної промисловості, енергетики і нафтопереробки, агропромислового комплексу, харчової, легкої та фармацевтичної промисловості.

Базою хімічної промисловості є хімічні тех­нології та хімічне машинобудування.

Хімічна технологія – наука про найбільш економічно та екологічно обґрунтовані методи хімічної переробки сировини та напівпродуктів у засоби виробництва і предмети споживання.

Підприємства хімічного комплексу України виробляють понад 130000 різних хімічних продуктів. Хімічна промисловість забезпечує інші галузі напівпродуктами для переробки, а населення – товарами спо­живання.

Хімічні підприємства виробляють продукцію, що замінює метали, скло, деревину, шкіру. Переробляючи на хімічних підприємствах нафту, газ і вугілля отримують бензини і мастила для двигунів, кокс, пластмаси, гуми і синтетичні каучуки, хімічні волокна і барвни­ки, вибухові речовини, добрива і засоби захисту рослин, парфумерію і фармпрепарати, штучну шкіру і синтетичні миючі засоби, тару і ху­дожньо-декоративні вироби, лаки і фарби, будівельні матеріали, клеї та інші продукти. ,

Хімічна промисловість використовує різноманітну сировину: мінеральні й органічні корисні копалини, компоненти флори та фауни, синтетичні напівпродукти і промислові відходи, природні води і повітря.

Для розвитку хімічних виробництв Україна має достатню сировин­ну базу: вугілля, нафту і газ, кам'яну і калійні солі, сірку і графіт, гіпс, вапняки і доломіти, глини, природні і морські води.

Різноманітність хімічної продукції пояснюється тим, що хімічні технології дають можливість отримати із одного матеріалу кілька різних продуктів, або, навпаки, певний продукт – із різних видів сировини.

Згідно із прийнятою класифікацією продукцію хімічної промисло­вості поділяють на 7 класів:

• продукція неорганічної хімії і гірничо-хімічна сировина;

• полімери — синтетичні каучуки, пластмаси і хімічні волокна;

• лакофарбні матеріали і продукти;

• синтетичні барвники й органічні напівпродукти;

• продукти органічного синтезу (нафто-, коксо- та лісохімія);

• хімічні реактиви і особливо чисті речовини;

• медикаменти і хіміко-фармацевтична продукція.

Основу хімічної промисловості України становить виробництво неорганічних кислот, соди, глинозему, мінеральних добрив, продуктів нафтоперероблення, полімерів, медикаментів і фармпрепаратів. Витоки хімічних технологій сягають давнини і стосуються, переважно, виробництва ліків та пороху. Одні з перших рецептів чорного пороху були записані не пізніше 1250 р.

Початок промислового виробництва основ­них хімічних продуктів у Європі відноситься до XV ст., коли з'явились дрібні спеціалізовані виробництва кислот, лугів, солей, фармпрепаратів та деяких органічних речовин. В XVI – XVII ст. Росія мала власні хімічні виробництва фарб, селітри, пороху, соди, сірчаної кислоти.

Основними тенденціями сучасного розвитку хімічної промисло­вості є перехід до безперервних, автоматизованих, безвідходних, енер­гозберігаючих виробництв з широким використанням біотехнологічних процесів. Сучасні хімічні технології спрямовані, насамперед, на розв'язання глобальних проблем людства: збереження і поповнен­ня продовольчих запасів переробкою нехарчової сировини, енергозбе­реження і попередження забруднення біосфери.

До провідних напрямів еволюції хімічних технологій належать: створення нових видів хімічної продукції багатоцільового призначення (водню, аміаку, метанолу), поглиблення комплексної переробки мінеральної сировини, нафти і газу, а також створення нових хімічних джерел стру­му та систем перетворення енергії.