Прокладкові тканини та матеріали

Прокладкові тканини та матеріали матеріали використовують при виготовленні верхнього одягу для надання необхідної форми та жорсткості окремим деталям швейного виробу та для зберігання її в процесах експлуатації одягу.

Матеріали для прокладок дуже різноманітні за технологією виготовлення, волокнистим складом, структурними характеристиками, оздобленням та призначенням. Для виготовлення прокладок в одязі використовують тканини та неткані матеріали різних способів виготовлення, штучні вироби текстильної галантереї (прикладні стрічки). Більшість з цих матеріалів випускають з клейовими регулярними покриттями, як того вимагає сучасна технологія швейного виробництва.

За волокнистим складом прокладкові матеріали випускають бавовняними, лляними, напівлляними та шовковими з суміші хімічних волокон. За структурою - щільними, за оздобленнями - апретованими, з різними спеціальними насиченнями, які надають матеріалам необхідну жорсткість та формостійкість.

Прокладкові матеріали повинні бути малорозтяжними, пластичними, міцними, мати достатню жорсткість, але не бути грубими. За основними структурними показниками та технологічними властивостями (усадкою, розтяжністю, товщиною, щільністю, масою) вони повинні відповідати матеріалам верху.

Асортимент матеріалів для прокладок в одязі дуже різноманітний. Це класичні та нові види прокладкових тканин, такі як коленкор, бортові тканини, зональні тканини, дублерини та інші, а також неткані полотна клейового, голкопробивного, прошивного та комбінованого способів виготовлення, такі як флізеліни, прокламеліни,сюнт, фільц та інші.

Бавовняні прокладкові тканини виробляють з кардної пряжі лінійної щільності 15,4-29,4 текс; поверхневою щільністю 68-180 г/м²; шириною 62-90 см; переплетеннями: полотняним, ріже-саржевим, сатиновим або атласним; суворими, відбіленими, гладкофарбованими або строкатими за забарвленням; за оздобленням: жорсткими, напівжорсткими, лощеними, з малоу сад очними насиченнями. Це такі тканини, як коленкор, бязь, кишенькові, пружкові тканини та інші.

Коленкор - гладкофарбована в сірий або чорний кольори бавовняна тонка тканина з кардної пряжі середньої товщини. За структурою - це міткаль з лощеним оздобленням. Використовують коленкор для виготовлення поздовжників кишень, прокладок в коміри, клапани, листочки і таке інше в легкому одязі та виробах з костюмно-платтєвих тканин. В виробах з світлих та білих основних матеріалів замість коленкору можуть використовуватися бязь або мадополам відбілені.

Кишенькові тканини - це гладкофарбовані щільні міцні тканини атласного переплетення або ламаної саржі (тік-ластик та гринсбон), які використовують для виготовлення підкладки кишень.

Пружкові бязь та мадополам виробляють у вигляді тонких гладкофарбованих або відбілених стрічок з жорсткими оздобленнями та одностороннім клейовим покриттям на основі клею БФ-6 і використовують для прокладання в борт, в пройму, по лінії входу в кишеню, в низ виробу і таке інше для запобігання розтяжності окремих ділянок та деталей виробу.

Бортові тканини - це окрема група прокладкових тканин, які випускають лляними, напівлляними (з бавовняним утоком або змішаними з добавленням хімічних волокон) та бавовняними. Це суворі тканини полотняного переплетення з товстої пряжі та з жорсткими оздобленнями, які використовують для прокладок в одязі з товстих жорстких тканин та матеріалів.

Лляні бортові тканини виробляють з суворої лляної пряжі мокрого прядіння лінійної щільності 69, 83 та 118 текс; поверхневою щільністю 230-300 г/м²; шириною 80-140 см. Це найбільш жорсткі, товсті та грубі тканини.

Напівлляні бортові тканини виробляють з бавовняною основою або з льнолавсанової пряжі лінійної щільності 69-83 текс, яка містить 67% волокон лавсану та 33% волокон льону. Льнола- всанові бортові тканини значно більш тонкі, легкі (192-207 г/м²) та пластичні тканини, ніж чистолляні та бавовняно-лляні; мають більш світлий колір.

Бавовняні бортові тканини - суворі або гладкофарбовані рі- внощільні тканини з товстої кардної пряжі та жорстким насиченням. Поверхнева щільність бавовняних бортовок - 180-225 г/м².

Бортові тканини з напіввовняним утоком виробляють на суворій скрученій бавовняній кардній основі. В утоку - скручена з капроновою ниткою змішана вовняна пряжа, яка містить грубу вовну та лавсан. Такі тканини мають високе лінійне заповнення і жорсткість, завдяки насиченню карбамолом або хлористим магнієм. Це товсті та важкі тканини (226-268 г/м²), з усадкою 2-2,8%. Деякі бортові тканини виготовляють з кінським волоссям в утоку. Це так звані волосяні бортовки, які використовують для виготовлення деталі волосяного стовпчика в швейних виробах, вигото- вляємих за індивідуальними замовленнями за традиційною технологією.

Дублерини або нові види прокладкових тканин, які знаходять широке використання при виготовленні різноманітного асортименту швейних виробів з сучасних текстильних матеріалів, випускають з клейовими покриттями і виробляють різними за волокнистим складом, структурою, оздобленням та забарвленням. За складом це переважно тканини з хімічних волокон, однорідні або змішані: з віскозної, віскозно-лавсанової, віскозно-бавовняної, капронової пряжі або ниток, а також тканини, які складаються з суміші трьох видів волокон. Виробляють їх переважно полотняним переплетенням, різними за щільністю та товщиною. Деякі види тканин випускають підворсованими з неробочої сторони для надання їм поверхневої м’якості. За забарвленням такі тканини випускають відбіленими, гладкофарбованими або меланжевими. Використовують такі тканини при виготовленні швейних виробів за технологією фронтального дублювання деталей.

Багатозональні бортові тканини виробляють з суміші різних хімічних волокон, відбіленими або меланжевими за забарвленням, з регулярним клейовим покриттям лицевої та ворсуванням неробочої сторони. Особливістю таких тканин є наявність трьох основних зон, які поєднані в одному рапорті і розташовані в напрямку основи. Кожна зона характеризується певними властивостями і може відрізняєтися від інших волокнистим складом, товщиною, щільністю, поверхневою щільністю, переплетенням та жорсткістю.

Жорстка зона розташовується в плечовій області виробу та в області грудей пілочки. Вона виробляється комбінованими переплетеннями зі змішаної пряжі, яка може містить волокна бавовни, віскози, вовни, лавсану та нітрону в різних сполученнях. Поверхнева щільність жорсткої зони складає 150-180 г/м², для полегшеного варіанту тканини - 120-150 г/м².

Перехідна зона розташовується в області лінії талії та стегон пілочки виробу, виробляється вона також комбінованими переплетеннями, меншою щільністю і забезпечує плавне зниження жорсткості та поверхневої щільності (140-172 г/м², для полегшеного варіанту -103-137 г/м²).

М’яка зона розташовується нижче лінії стегон пілочки виробу, виробляється простими переплетеннями (переважно полотняним), з невисокою щільністю і має мінімальну жорсткість та поверхневу щільність (90-161 г/м²).

Використовують багатозональні бортові тканини для фронтального дублювання деталей пілочок швейних виробів з метою надання їм необхідної форми та жорсткості.

Для виготовлення прокладок в одязі широко використовують також неткані матеріали з клейовими регулярними покриттями на основі клеїв ПА та ПЕВТ: клейові, голкопробивні, валяні та інші.

Клейові неткані прокладкові полотна флізеліни та прокламе- ліни використовують при виготовленні деталей прокладки в легкому одязі та виробах з тонких костюмних тканин.

Флізеліни арт. 915502, 935502 та інші - це меланжеві полотна з суміші бавовни або віскозного волокна з капроновим. їх виробляють шириною 125 см, поверхневою щільністю 90-110г/м², товщиною 0,3-0,9 мм.

Прокламеліни арт. 935506, 935507, 935508 та інші випускають білими або гладкофарбованими в темні кольори з суміші віскози та нітрону (зв’язуюча речовина - синтетичний латекс СКН - 40-1ГП). їх виробляють шириною 90 см, поверхневою щільністю 50-100 г/м².

Прокладочні неткані клейові полотна арт. 935509, 935517, 935556 та інші виробляють з суміші віскозного та лавсанового волокон (зв’язуюча - акронал), шириною 90-150 см, поверхневою щільністю 30 г/м², товщиною 0,3 мм.

Голкопробивні та валяні прокладкові неткані матеріали використовують для виготовлення нижніх комірів чоловічих костюмів та деяких деталей прокладок. Це такі полотна, як “Сюнт”, “Віва”, “Лійва”, “Альмар”, Фільц та інші.

Полотна типу "Сюнт” арт. 934501, 934502, 934509, 934510 виробляють з суміші волокон нітрону (30%), капрону (40%) та віскози (30%) і насичують латексом. Полотна випускають шириною 70 см, товщиною 0,4-0,8 мм, поверхневою щільністю 100-160 г/м².

Полотна “Віва” арт. 924501 та “Лійва” арт. 924506 - це на- піввовняні полотна з суміші відновленої вовни з капроном та віскозою, насичені латексом.

Полотна “Альмар” арт. 934504, 934505 - це полотна з суміші віскози та поліефірних волокон (50% на 50%). Полотна випускають шириною 70-140 см, поверхневою щільністю близько 170 г/м².

Валяні неткані матеріали типу Фільцу виробляють з суміші волокон віскози (30%) та вовни (70%), шириною 145 см, поверхневою щільністю 210 г/м².

27. НАТУРАЛЬНЕ ТА ШТУЧНЕ ХУТРО Натуральне хутро

Натуральне хутро - це вичинені шкурки пушних звірів (лисиць, норки, соболя, песця та інших), домашніх тварин (овець, кролів, кіз) та морських звірів (котиків, тюленів).

Натуральне хутро - це найкращий текстильний матеріал, який має високі естетичні показники та теплозахисні якості.

Коштовність натурального хутра обумовлюється біологічним видом тварини, будовою та властивостями волосяного покрову та шкіряної тканини (міздрі).

Будова волосяного покрову (ворсу) та шкіряної тканини в свою чергу залежать від умов навколишнього середовища, в якому мешкає тварина (місцевості, клімату, пори року), індивідуальних особливостей її організму, віку та статі. Так, наземні пушні звірі мають пишний густий волосяний покров, який складається з пухового, остьового та направляючого волосся. Товщина шкіряної тканини, довжина та щільність волосся на спинці більші, ніж на черевці. Земноводні пушні звірі (бобри, видра, ондатра, нутрія) мають дуже густий, блискучий, але менш високий та пишний волосяний покров, який складається з пуху та ості. Ворс більш густий та щільний на черевці, ніж на спинці.

Найкращі якості та зовнішній вигляд має хутро звірів, які мешкають на волі, в районах з холодним кліматом. Заготівлю хутра проводять в зимовий період, коли шкурки звірів мають найбільш густий та пишний волосяний покров. Індивідуальні відмінності виявляються в забарвленні, висоті та густоті ворсу, розмірах шкурки та товщині шкіряної тканини. Шкурки самців більші за розмірами, хутро в них більш пишне та густе. Шкурки молодих тварин мають неміцну міздрю, м’який, невисокий ворс. Виключенням є хутро деяких домашніх тварин (ягнят, телят, козенят, лоша, пижику) та морських звірів.

Вичинка шкурок складається з декількох етапів:

• підготовчі операції: обрізка, обробка водою, міздрування;

• операції суто вичинки: пікелювання, дублення, жирування;

• операції оздоблення: розчісування, фарбування, стрижка, щипання, прасування та інші.

Операції вичинки надають шкуркам стійкість до гниття та розпаду, дії води, мікроорганізмів, хімічних реагентів та підвищених температур.

Фарбують хутро для поліпшення природного забарвлення, надання однорідного кольору та для імітації більш коштовних видів хутра.

Шкурки з високим та густим ворсом стрижуть для створення рівної поверхні з висотою ворсу до 20 мм. Таким же способом імітують коштовні види хутра: кролик під морського котика або норку, нутрія під норку, норка під шиншилу і таке інше. Деякі види хутра щипають (обривають остьові волосся) для надання ворсу більшої м’якості та пишності (нутрія щипана, видра щипана та інші).

Властивості хутра залежать від його будови та якості вичинки шкурок.

Якість хутра визначається якістю волосяного покрову та міздрі, а також міцністю закріплення ворсу. Якість волосяного покрову характеризується Його висотою, густотою, кольором, блиском, м’якістю, пружністю, стійкістю до стирання.

Якість міздрі характеризується її товщиною, міцністю, еластичністю, відсутністю механічних пошкоджень. Крім того, якість хутра визначається його теплозахисними властивостями, розмірами та масою шкурки, показниками носкості.

Носкість хутра характеризується стійкістю до дії комплексу руйнувальних факторів в процесі експлуатації. Носкість хутра залежить від міцності та пружності волосся та міздрі, міцності закріплення ворсу, його стійкості до звалювання та стирання, міцності фарбування. Хутро з високими показниками носкості - це видра, бобер, котик, соболь, норка; з низькими: ондатра, кролик, заєць та деякі інші. Хутро лисиць, куниць, песців, білок, овець хутряних порід має середні показники носкості.

Теплозахисні якості хутра визначаються густотою та висотою волосяного покрову, товщиною та щільністю міздрі.

Естетичні показники хутра характеризуються також густотою та висотою ворсу, його пишністю, пружністю, блиском та кольором.

Асортимент натурального хутра розподіляється на три асортиментні групи:

1. Асортимент пушно-хутряних напівфабрикатів включає хутро лисиці звичайної (рудої, та бурої), лисиць сріблясто- чорних та чорно-бурих, песців білих та блакитних, норки, горностая, куниці, соболю, колонка, видри, бобра, нутрії, ондатри та інших диких звірів.

2. Асортимент хутряних напівфабрикатів включає хутро домашніх тварин: овчини каракульської, смушкової та цігейської порід, кролів, козенят, телят, лоша, північних оленів (пижика).

3. Асортимент напівфабрикатів морських звірів включає хутро морських котиків та тюленів.

Використовують натуральне хутро для виготовлення головних уборів, верхнього одягу (пальт, напівпальт, накидок, палантинів, жакетів), комірів, манжет та для оздоблення одягу.