Materialoznavstvo_shveynogo_virobnitstva

Рецензенти:

завідуючий кафедрою матеріалознавства Київського державного університету технологій та дизайну В.В. Рибальченко; викладач спецдисциплін Київського професійно-педагогічного коледжу Н.М. Геращенко.

Патлашенко О.А.

П20 Матеріалознавство швейного виробництва: Навч. пос. - 2-ге видання. - К.: Арістей, 2007. - 288 с.

І8ВК 966-8458-03-6

У посібнику представлені відомості про класифікацію та властивості текстильних волокон, пряжі та ниток, основи технології виробництва текстильних матеріалів, склад, структуру та властивості тканин. Викладені питання стандартизації та якості тканин. Описаний асортимент тканин різного призначення та волокнистого складу. Приведені відомості про трикотаж, неткані матеріали, натуральні та штучні шкіри і хутро, матеріали для з’єднання деталей одягу та для його оздоблення. Представлені основні положення Методики вибору матеріалів для пакету швейного виробу.

Посібник рекомендований для студентів вищих закладів освіти І та II рівнів акредитації зі спеціальності 5.091812 “Швейне виробництво”.

УДК 687.03(075) ББК 37.24-3я7

•,КІ о* - ' І- .

ЗМІСТ

з 1

ТЕКСТИЛЬНІ ВОЛОКНА 6

, Фізичні властивості волокон 11

ж™ =-^м—^Мс--іоо (%) 11

Хімічні властивості волокон 14

зо 15

Вовна 17

Штучні волокна Віскоза 21

Ацетатне волокно 23

О © О О 23

V О. Сї . # ⁵ 23

Триацетатне волокно 24

Металеві та металізовані нитки 24

Синтетичні волокна Капрон 25

Анід 25

Лавсан 26

Нітрон 26

Спандекс 27

Хлорин 27

Вінол 28

Належки - слабкі відтиски малюнку, утворюються при зіткненні невисушених ділянок тканин.¶СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН 47

Н к 69

^н н зо 69

і_ 74

\у = р,р„-т(%), 77

^Пу~^Пф’~ГТ 89

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА 148

з 1

ТЕКСТИЛЬНІ ВОЛОКНА 6

, Фізичні властивості волокон 11

ж™ =-^м—^Мс--іоо (%) 11

Хімічні властивості волокон 14

зо 15

Вовна 17

Штучні волокна Віскоза 21

Ацетатне волокно 23

О © О О 23

V О. Сї . # ⁵ 23

Триацетатне волокно 24

Металеві та металізовані нитки 24

Синтетичні волокна Капрон 25

Анід 25

Лавсан 26

Нітрон 26

Спандекс 27

Хлорин 27

Вінол 28

Н к 69

^н н зо 69

і_ 74

\у = р,р„-т(%), 77

^Пу~^Пф’~ГТ 89

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА 148

Лляні платтєві, сорочкові та платтєво-костюмні

з 1

ТЕКСТИЛЬНІ ВОЛОКНА 6

, Фізичні властивості волокон 11

ж™ =-^м—^Мс--іоо (%) 11

Хімічні властивості волокон 14

зо 15

Вовна 17

Штучні волокна Віскоза 21

Ацетатне волокно 23

О © О О 23

V О. Сї . # ⁵ 23

Триацетатне волокно 24

Металеві та металізовані нитки 24

Синтетичні волокна Капрон 25

Анід 25

Лавсан 26

Нітрон 26

Спандекс 27

Хлорин 27

Вінол 28

Н к 69

^н н зо 69

і_ 74

\у = р,р„-т(%), 77

^Пу~^Пф’~ГТ 89

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА 148

ВСТУП

Матеріалознавство - це наука, яка вивчає будову, властивості, асортимент та якість матеріалів для одягу та їх зміни внаслідок різних впливів при виготовленні швейних виробів та їх експлуатації. Крім того, матеріалознавство дає рекомендації з раціонального та економного використання матеріалів в швейному виробництві.

Для виготовлення одягу використовується велика кількість різноманітних матеріалів, які відрізняються структурою, властивостями, способом виготовлення.

Матеріали, які використовуються при виготовленні одягу, поділяються на текстильні та нетекстильні. Найбільш широко » використовуються текстильні матеріали, які виробляють з пряжі та ниток - продукції текстильних виробництв. Це тканини, трикотажні та неткані полотна, швейні нитки. Нетекстильні матеріали випускають підприємства інших галузей промисловості. Це такі матеріали як: штучні шкіри, плівки, матеріали з плівковими покриттями, клеї, натуральні шкіри та хутро, і Всі матеріали, які використовуються в швейному виробниц

тві при виготовленні одягу, поділяються на групи за призначенням:

Основні матеріали - матеріали, які використовують для виготовлення деталей верху швейного виробу.
Підкладкові матеріали - матеріали для виготовлення деталей підкладки в верхньому одязі (тканини та трикотажні полотна).
Утеплювальні матеріали - матеріали для теплоізоляційних прокладок в одязі (ватини, хутро, пух, поролон та інші).
Прокладкові матеріали - матеріали, які використовують для виготовлення деталей прокладки в одязі для надання їм необхідної жорсткості та форми (тканини, неткані полотна, тасьми, стрічки та інші).
Матеріали для з’єднання деталей одягу (швейні нитки, клейові матеріали).
Оздоблювальні матеріали - матеріали для декоративного оздоблення одягу (мереживо, стрічки, тасьми, шнури, сутаж та інші.).
Фурнітура - допоміжні вироби для застібок в одязі та для його оздоблення (гудзики, тасьма - блискавка, кнопки, гачки, петлі, пряжки та інші).

Для правильного та раціонального використання матеріалів необхідно знати властивості цих матеріалів, вміти визначати ці властивості.

Одяг повинен задовольняти певним вимогам: гігієнічним, технологічним, естетичним та економічним.

Гігієнічні вимоги до одягу - це вимоги з гігроскопічності, повітряпроникливості, інерції до забруднення, теплозахисних якостей і таке інше. Гігієнічні вимоги до одягу визначаються його призначенням.

Технологічні вимоги до одягу - це вимоги до механічних та фізичних властивостей матеріалів, які виявляються в процесі виготовлення одягу. Це такі властивості матеріалів як міцність, видовження внаслідок розтягу, драпірування, жорсткість, розсунення ниток в швах, обсипання ниток та інші. Пошиття одягу виконується за затвердженими методами обробки. Одяг має бути міцним, стійким до прання та хімічної чистки; мати високу міцність фарбування, високу формостійкість і зберігати ці основні якості в процесі експлуатації.

Естетичні вимоги до одягу спрямовані на забезпечення високої якості оформлення зовнішнього виду матеріалів у відповідності зі стилем, напрямком моди, національними традиціями. Одяг має бути модним, красивим, зручним.

Економічні вимоги до одягу характеризуються вартістю матеріалів, строками служби швейного виробу та легкістю догляду за ним в процесі експлуатації.

Основними постачальниками матеріалів для одягу є текстильна та трикотажна промисловості; промисловість штучних шкіряних матеріалів та матеріалів з плівок; текстильно-галантерейна та хутряна промисловості. Але головним постачальником є текстильна промисловість. Обсяги виробництва тканин та трикотажних полотен постійно збільшуються, значно поновлюється асортимент та поліпшується якість тканин. Випускаються тканини нових структур з новими різноманітними спецоздобленнями, які поліпшують зовнішній вигляд та властивості тканин.

Постійно зростає і поширюється сировинна база текстильної промисловості, значне місце в ній займають хімічні волокна.

Матеріалознавство є однією з спеціальних наукових дисциплін, які необхідні для підготовки спеціалістів для швейної промисловості.

Курс матеріалознавства тісно пов’язаний з рядом суміжних наукових дисциплін: хімією (особливо з фізико-хімією полімерів), фізикою, математикою, а також з іншими спеціальними дисциплінами за фахом: технологією, конструюванням та моделюванням одягу.

При вивченні курсу матеріалознавства майбутні спеціалісти надбають знання зі структури та властивостей матеріалів, навички та вміння обґрунтованого вибору матеріалів для швейного виробу, оцінки якості матеріалів за стандартними методиками, а також правильного формулювання вимог до матеріалів. Глибокі знання основ матеріалознавства, вміле використання цих знань - одна з умов поліпшення рівня якості швейних виробів.

Содержание