4. Виробництво шкіри та виробів з неї

Метою шкіряного виробництва є виготовлення шкіри, з якої виготовляють предмети широкого вжитку. Шкіри використовують для виробництва взуття, одягу, шкіргалантереї, технічних виробів.

Складність хімічних процесів перетворення шкури тварин на шкіру полягає в тому, що основа шкури – білок – є високомолекулярною сполукою з різними функціональними групами. У процесі виробниц­тва шкіри з білком взаємодіють різні хімічні речовини, які змінюють його початкові властивості й надають йому зовсім нових властивостей.

Технологія виробництва шкіри визначається як знання про суть, способи і послідовність виконання хімічних та фізико-хімічних про­цесів і механічних операцій, які відбуваються під час обробки шкір до виготовлення шкіряного напівфабрикату.

У шкіряному виробництві переробляють шкури усіх свійських тва­рин: великої рогатої худоби, коней, свиней, кіз, овець, верблюдів, оленів тощо. Також використовують шкури диких тварин: дикої кози, лося, марала, дикого кабана, переробляються шкури морських тварин (тюленя, моржа, кита, нерпи та деяких видів риб і рептилій: акул, змій, ящірок, крокодилів). Джерелом постачання є тварин­ництво, мисливство і промислове рибальство.

На шкурі, знятій з туші тварин, можуть залишатись прирізки сала, м'яса, підшкірний жир, частини хрящів, м'язів, сухожилля, мускульна плівка, кров, бруд та ін., що може спричиняти розвиток бактерій та гнильних процесів у шкурах. Тому після зняття шкур їх оббіловують і знежирюють.

Шкури тварин для зберігання своїх споживчо-товарних властивос­тей піддають консервуванню.

За призначенням шкіри поділяють на чотири класи:

• взуттєві;

• лимарно-сідельні (людське та кінське шкіряне спорядження);

• технічні (приводних пасів, деталей машин, протезів тощо);

• одягово-галантерейні.

Основні технологічні операції

Дублення для надання шкірі міцності, пластичності.

Відмочування – видалення зі шкур консервуючих речовин, роз­чинних білків, крові, бруду.

Зневолошування – повне видалення зі шкури волосу та епідермісу (поверхневого шару шкіри).

Зоління – обробка сировини або голини сильнолужними реагента­ми, щоб розпушити волокнисту структуру дерми і видалити карбонатні плями, що виникають при зберіганні на повітрі.