конспект ПС

8.5 Монтаж виконавчих механізмів

Загалом електричні виконавчі механізми розраховані на таю умови роботи температура навколишнього повітря від -ЗО до +60 °С, відносна вологість повітря від ЗО до 80 %, вібрація з частотою до ЗО Гц, з амплітудою до 0,2 мм при впливі пилу і крапель води. Механізми не призначені для роботи в середовищах, що містять агресивні гази, пари, речовини, що викликають руйнацію покриттів, ізоляції матеріалів, а також у вибухонебезпечних середовищах.

Як правило, електричні виконавчі механізми можуть встановлюватися безпосередньо на робочих органах, на підлозі, стінах, а також різноманітних конструкціях. Для прямохідних і багатооборотних механізмів немає обмежень на їх розташування у просторі один відносно іншого. Однооборотні механізми повинні встановлюватися так, щоб їхній вихідний вал був розташований горизонтально з допустимим відхиленням від горизонталі не більш 15° (окремі до 30^е). Виконавчі механізми, які встановлюються не на робочому органі (частіше однооборотні), повинні монтуватися на жорсткій основі таким чином, щоб забезпечувалися їх зручне встановлення й обслуговування, а також можливе зменшення впливу зовнішніх чинників (механічних ударів, високої температури, вологи, пилу та ін. ). Водночас повинна бути забезпечена простота зчленування механізму з робочим органом із можливим виключенням тяг і проміжних опор. З'єднання тяги не повинне викликати осьові зусилля на вихідному органі однооборотного механізму, а в прямохідного механізму мусить бути зведеною до мінімуму можливість виникнення бічних сил. Варто звертати особливу увагу на ймовірність виникнення люфтів у місцях зчленування, які необхідно усувати.

Найпоширенішими на практиці є способи зчленування виконавчих механізмів (ВМ) із регулюючими органами (РО) за допомогою проміжних ланок, що потребує попередніх конструктивних розрахунків при проектуванні або при монтажі. Найчастіше так і відбувається. Необхідність конструктивного визначення способу зчленування зумовлена вимогами підвищення якості автоматичного регулювання. Вона легко досягається при лінійній характеристиці РО — лінійній залежності витрати регульованого середовища від положення РО і значно ускладнюється при нелінійній характеристиці. Реальні РО (заслінки, шибери, клапани і т.д.) мають здебільшого нелінійні характеристики і тому потребують порівняно складного зчленування ВМ із РО.

У якості ВМ можуть бути застосовані як гідравлічні, так і електричні ВМ. Незважаючи на конструктивні особливості і різноманітні технічні характеристики, вимоги до їхніх зчленувань із РО і прийоми виконання зчленувань практично однакові.

Вимоги до зчленувань ВМ із РО в загальному вигляді зводяться до такого:

простота пристрою і надійність у роботі, зручність монтажу, наладки і регулювання,
відсутність люфтів і щілин як у самому РО, так і у всіх елементах зчленування,
лінійна або близька до лінійної характеристика РО,
бажано розташовувати ВМ на одній відмітці з РО,
не рекомендується виготовляти і встановлювати спеціальні кривошипи на ВМ, варто користуватися кривошипами, що входять до комплекту ВМ, тому що вони мають постійні розміри,
кут повороту кривошипа ВМ від положення «Відкрито» до положення "Закрито" РО, як правило, варто приймати рівним 90^е, зменшення цього кута веде до збільшення швидкості регулювання, що негативно позначається на якості регулювання,
усі шарнірні з'єднання повинні виконуватися за третім класом точності ходової посадки.

Содержание