В’язально-прошивний спосіб

В’язально-прошивний спосіб виготовлення нетканих матеріалів включає елементи шиття та в’язання і поділяється на 3 види: холстопрошивний, ниткопрошивний та тканинопрошивний.

Холстопрошивний спосіб виготовлення нетканих матеріалів є основним способом для виготовлення матеріалів для одягу. Виробляють такі полотна на чесально-в’язальних агрегатах (АЧВ), які складаються з бункеру для волокон, чесального апарату, перетворювачу прочосу (для укладання шару волокон), в’язально- прошивної машини та пульту управління.

Натуральні і хімічні волокна та їх суміші очищують і прочісують так само, як і при виготовленні пряжі. При цьому створюється ватка волокон, яка проходить крізь перетворювач прочосу, волокна в ній розташовуються уздовж площини машини, тобто утворюється рівномірний холст волокон, який прошивається одиночною або скрученою бавовняною пряжею та іншими нитками на в’язально-прошивній машині, яка за принципом дії нагадує основов’язальну трикотажну машину. В процесі прошивання утворюється простий ланцюговий стібок або інші типи трикотажних переплетень. Відстань між прошивними строчками залежить від класу машини та призначення матеріалу (від 1 до 10мм).Таким способом виробляють холстопрошивні ватини, полотна типу фланелей, сукон, драпів, байки.

Ниткопрошивним способом створюються матеріали пров’язуванням настилу ниток, які укладені в поперечному напрямку або накладені одна на одну додатковою системою прошивних ниток. Такі матеріали більш тонкі, ніж холстопрошивні, мають більш міцну та жорстку структуру. Таким способом виробляють платтєво-блузочні та декоративні полотна.

Тканинопрошивні полотна виробляють на машинах “Малі- поль”, які забезпечують одностороннє петлеутворювання, або на машинах “Лірополь” з двостороннім петлеутворюванням. Спосіб базується на прошиванні каркасу з тканини, трикотажного або нетканого полотна на багатоголкових машинах, які утворюють петельний ворс на поверхні каркасу з однієї або з обох сторін. Таким способом виготовляють махрові полотна, штучне хутро.

Голкопробивний спосіб базується на скріплюванні волокнистого хол ста його ж волокнами. Підготовлений холст волокон прошивається на голкопробивній машині голками з зазубнями на кінцях, завдяки чому здійснюється своєрідне зшивання холсту. Потім холст пропускають крізь ванни з гарячою водою, де виникає усадка та ущільнення холсту, підвищується міцність матеріалу та його стійкість до розшаровування. Таким способом виготовляють ватини, полотна для нижніх комірів, матеріали для прокладок в одязі.

Валяний спосіб використовують для виготовлення полотен для нижніх комірів типу драпів та сукон з волокон вовни методом їх звалювання. На відміну від виробництва войлоку при виготовленні таких матеріалів між шарами волокон прокладається шар ниток.

Клейовий спосіб базується на скріплюванні настилу волокон рідкими або сухими клейовими речовинами на спеціальних агрегатах.

Сухий спосіб склеювання називається термопластичним. Клейові порошки, нитки, сітки вводять в настил волокон. В процесі наступної термообробки клей розплавляється і скріплює настил.

При мокрому способі склеювання холст волокон насичують рідкими клейовими речовинами, потім висушують та каландрують. Таким способом виготовляють матеріали для прокладок в одязі та матеріали технічного призначення.

Існує ще так званий папіроробний спосіб, який можна вважати різновидом клейового і використовувати для виготовлення матеріалів одноразового використання.

Комбіновані способи забезпечують більш надійне скріплювання настилу, так як з’єднання здійснюється декількома способами. Найчастіше поєднуються голко-пробивний та клейовий способи. Виробляють комбінованими способами полотна для нижніх комірів.

Оздоблення нетканих матеріалів аналогічне оздобленню тканин. В процесі оздоблення враховуються волокнистий склад та підвищена розтяжність більшості нетканих матеріалів.

Бавовняні полотна відварюють і відбілюють; полотна з хімічних волокон - промивають для вилучення забруднень; напівво- вняні - піддають валянню та ворсуванню. Фарбування полотен здійснюють при нагріванні. Вибір фарбників визначається волокнистим складом матеріалів. Друкарські малюнки наносять сітчастими шаблонами або на друкарських верстатах. Для холсто- та ниткопрошивних синтетичних матеріалів може використовуватися переводний спосіб друку (з паперу за допомогою каландру).