Технологічний процес штампування

Штампуванням називають метод обробки виробів деформуван­ням металу або інших матеріалів в заздалегідь виготовлених фор­мах – штампах. Штамп – масивна стальна форма, що складається з двох окремих частин: нижньої нерухомої і верхньої рухомої, яка звичайно закріплюється до рухомої частини ковальсько-штампу­вальної машини.

Продуктивність штампування в десятки разів більше, ніж при ку­ванні. При штампуванні досягається значно більша, ніж при куванні, точність розмірів і чистота поверхні, тому після штампування рідко деталі ви­магають механічної обробки, звідси ясна перевага штампування перед куванням. Однак штампування вигідне в масовому і серійному вироб­ництвах, тому що витрати на виготовлення штампів, виправдовуються лише при випуску значної кількості поковок. Штампування буває га­ряче і холодне, об'ємне і листове.

Об'ємне штампування – процес одночасного деформування всієї заготовки в спеціальному інструменті – штампі.

На одному штампі залежно від матеріалу і типу поковки можна ви­готовити 10 – 25 тис. поковок.

Недоліком об'ємного штампування є складність і висока вартість штампів.

Об'ємне штампування найбільш ефективне в масовому і багато­серійному виробництвах. Його використовують при виготовлення та­ких деталей як шатуни, розподільчі вали, важелі, рульові тяги.

Листовим штампуванням називається процес виготовлення плоских і об'ємних деталей з листа або стрічки за допомогою штампів. Листове штампування може бути гарячим і холодним. Гаряче листове штампу­вання є менш поширеним процесом і використовується при виготов­ленні деяких корпусних деталей в суднобудуванні з листів товщиною більше 5 мм. Найбільш прогресивним методом обробки тиском, який одержав широке використання в промисловості є холодне листове штампування.

Перевагами холодного листового штампування є: економне ви­користання матеріалу (відходи 15 – 20 %); масовий випуск і низька собівартість виробів, що виготовляються з високою точністю і якістю поверхонь; висока продуктивність обладнання з можливістю його пов­ної автоматизації (випуск невеликих деталей досягає 50 – 60 тис. шт. в зміну з одного прес-автомата); простота роботи на штампувальних пресах. Най­більш ефективним є використання листового штампування в умовах масового і великосерійного виробництва. Холод­ним листовим штампуванням виготовляють як досить великі деталі – рами і кузова автомобілів, деталі фюзеляжів і шасі літаків, елементи обшивки суден, так і дуже дрібні – деталі годинникових механізмів, авторучок тощо. До 98 % у виробництві товарів широкого споживання виготовляють з використанням листової штамповки (посуд, короб­часті деталі, гільзи, ковпачки); в автомобілебудуванні до 60 % всіх дета­лей виготовляють саме листовим штампуванням.

Основними напрямками розвитку у ливарному виробництві є:

• впровадження технологій електричного плавлення (в дугових та індукційних печах), використання яких дає змогу підвищення якості виливків, зменшення витрат енергії, поліпшення умов праці, підвищення ефективності виробництв;

• впровадження систем автоматизації, роботизації, комп'ютери­зації процесів виробництва, контролю та управління;

• провадження інноваційних технологій лиття і нових матеріалів.