11.1. Характеристика галузі

Переробна промисловість посідає значне місце у функціонально-галузевій структурі агропромислового комплексу і розвивається у тісному зв’язку з його центральною ланкою – сільським госпо-дарством. Споживаючи понад 50% продукції сільського господарства України, вона, в свою чергу, значною мірою забезпечує тваринництво кормовими ресурсами за рахунок вторинних відходів виробництва та вироблених кормових продуктів. Переробна промисловість України в основному представлена більш ніж 40 спеціалізованими харчовими галузями. Крім того, харчову продукцію виробляють підприємства борошномельно-круп’яної та комбікормової, частково мікро-біологічної та ряду інших промисловостей.

Значення багатьох галузей харчової промисловості в системі суспільного виробництва визначається передусім тим, що їх продукція призначена для відновлення головної виробничої сили суспільства – робочої сили. Головне значення харчування – забезпечення потреби організму в речовинах, відновлюючих витрачену енергію. Важлива роль харчової промисловості в тому, що вона полегшує домашню працю; фабричне виробництво харчових продуктів у розфасованому та упакованому вигляді скорочує трудові затрати працівників торгівлі, час споживачів на придбання продуктів.

Перероблюючи швидкопсувну сировину в транспортабельні продукти та продукти, які довго зберігаються, харчова промисловість забезпечує можливість міжрайонного обміну та дозволяє подолати сезонність споживання сільськогосподарської сировини, яка швидко псується. Харчова промисловість покликана забезпечити продуктами спеціального призначення різний контингент населення країни (космонавти, підводники, альпіністи, хворі і ін.), виробити сировину для інших галузей народного господарства: спирт, сіль, крохмаль, технічні жири, рослинне масло, пух, сировину для медичних препаратів. Відходи харчової промисловості (жом, рибне борошно та ін.) використовуються в сільському господарстві як компоненти кормів для тварин. Харчова промисловість, у свою чергу, пов’язана з іншими галузями народного господарства. Перш за все з сільським господарством, оскільки воно є основним постачальником сировини; з машинобудуванням (забезпечення технологічним обладнанням); лісовою та целюлозно-паперовою промисловістю (забезпечення папером, картоном, фанерою, деревиною); хімічною (забезпечення скляною і полімерною тарою, лаками, фарбами) та ін.

Співробітництво з іншими країнами дозволяє збагатити асортимент харчових продуктів в країні і забезпечити реалізацію вітчизняної продукції, обмінюватися найбільш прогресивними технологіями та устаткуванням.

Основна мета харчової промисловості – постійно задовольняти попит та потреби населення у високоякісних продуктах широкого асортименту з метою отримання збалансованого раціону харчування.