2.3.3Приклади виконання схем автоматизації
Температура первинного перегріву пари на сучасних котлах регулюється вприсненням живильної води (у прямоточних котлах) або «власного» конденсату (у барабанних котлах) у проміжні точки перегрівального тракту. На котлах великої потужності встановлюють від одного до чотирьох паралельних (по ширині котла) і від двох до чотирьох послідовних точок вприснень. Перші за рухом пари вприснення призначені для захисту поверхонь нагрівання від надмірного підвищення температури. Останнє за рухом пари вприснення підтримує задану температуру пари на виході з котла.
Система виміру й автоматичного регулювання температури первинного перегріву пари на виході котла (рис 2.4) побудована за загальноприйнятою двоконтурною системою із зникаючим сигналом із проміжної точки, розташованої безпосередньо за паро- охолоджувачем.
Для виміру температури використовують термоелектричні перетворювачі (термопари) із номінальною статичною характеристикою ХАад (5а 6а, 7а). Як вторинний прилад (66) використовують автоматичний потенціометр КСП 2.
До системи регулювання введено елементи комплексу Каскад-2:
блок динамічних перетворень типу Д05 (5в),
блок регулювальний аналоговий з імпульсним вихідним сигналом типу Р27 3 (5д),
пристрій задавальний типу ЗУ 11 (5ж),
блок управління регулятора типу БУ 21 (5з),
підсилювач тиристорний типу У23 (5к).
Витрати відведеної на вприснення живильної води в пароохолоджувачі змінюється за допомогою регулювального клапана з вмонтованим трифазним електроприводом. Положення регулювального клапана визначається за показниками покажчика (8а).
У аналізованій системі реалізовано принцип управління за відхиленням, задане значення температури формують здавачем, а дійсне — вимірюють термоелектричним перетворювачем. Для підвищення якості перехідного процесу (зменшення помилки регулювання по температурі і часу регулювання) у регулятор введено додатковий сигнал по швидкості виміру температури пари за паро охолоджувачем. Оскільки диференціатор Д05 розраховано тільки на уніфіковані вхідні сигнали, то для перетворення ЕРС в уніфікований сигнал застосовано вимірювальний перетворювач Ш702 (56).
Особливості виконання схеми
технологічні трубопроводи позначені за ОСТом 108.001.105-77;
зображення регулювального клапана за Держстандартом 2 785-70;
використання додаткових літерних позначень Е/Е та dx/dt при зображенні вимірювального перетворювача і диференціатора;
лінії що позначають функціональні зв'язки зображені без розривів.
Автоматичне регулювання економічності процесу горіння має велике значення для теплоенергетичних об'єктів (різноманітних котлів і печей). Підтримка оптимального співвідношення між витратами палива і повітря сприяє зменшенню витрати палива і шкідливих викидів у навколишнє середовище.
Якщо характеристики палива постійні (наприклад, природний газ), а витрати палива і повітря вимірюють із прийнятною точністю, процес горіння регулюють шляхом виміру витрати повітря з метою стабілізації заданого співвідношення витрат палива і повітря які вводяться у топку.
Проте в ряді випадків (наприклад, витрата пилевугільного палива не вимірюється; вид палива — змінний, наприклад, мазут, газ та ін.; у повітряному тракті мають місце втрати повітря, наприклад, у регенеративному підігрівнику) необхідно ускладнювати АСР уведенням додаткового сигналу, що безпосередньо характеризує якість процесу горіння.
У наведених варіантах на котлах і печах використовують двоконтурну систему автоматичного регулювання з уведенням коригувального сигналу по складу продуктів спалення, наприклад, по вмісту залишкового кисню О2.
Розглянемо схему АСР економічності процесу горіння в камерній топці (рис 2.5).
Уданому прикладі АСР використовують такі засоби автоматизації:
діафрагму камерну з профілем «чверть кола» або з конічним входом (4а), перетворювач тиску Сапфир-22ДД (46), блок отримання кореня БИК1 (4в) для виміру витрати мазуту,
діафрагму безкамерну стандартну (5а), перетворювач тиску Сапфир-22ДД (56), блок отримання кореня БИК1 (5в) для виміру витрати повітря,
газоаналізатор О2 типу МН 5130. датчик (За) і вторинний прилад на базі автоматичного моста
КСМ2-013 (36) із струмовим вихідним перетворювачем,
коригувальний регулятор типу Р17 (Каскад-2, Зв) для формування сигналу, пропорційного,
відхиленню О2 у димових газах від заданого значення,
основний регулятор типу Р27 1 (Каскад-2, 5г), на вхід якого надходять сигнали, пропорційні,
витраті мазуту і повітря, та коригувальний сигнал,
пристрій, що задає ЗУ-11 (5д),
тиристорний підсилювач У29 3 (5е),
виконавчий механізм (ВМ) типу МЗО,
покажчик положення регулювального органа ДУП-М (5ж).
Витрату повітря регулюють положенням стулок спрямовуючого апарата вентилятора, пов'язаного з виконавчим механізмом.
Особливості виконання схеми. Технологічні трубопроводи мають нестандартні цифрові позначення (розшифровані на схемі) лінії, що позначають функціональні зв'язки, розірвані (маркування цифровими ідентифікаторами).
Виконавчий механізм оснащений штурвалом ручного приводу (буква Н).
- 1Організація розроблення проектів асутп
- 1.1Основні положення
- 1.2Склад конструкторської документації
- 1.3Єдина система стандартів асу
- 2Розробка проектних документів за структурою і складом функцій асутп
- 2.1Схеми організаційної структури
- 2.2Схеми алгоритмів
- 2.3Функціональні схеми автоматизації
- 2.3.1Зображення функціональних схем автоматизації
- 2.3.2Позиційне позначення засобів виміру й автоматизації
- 2.3.3Приклади виконання схем автоматизації
- 3Проектування систем електроавтоматики
- 3.1Умовні графічні і позиційні позначення елементів принципових схем
- 3.2Виконання принципових електричних схем
- 3.3Принципові електричні схеми автоматизації
- 3.3.1Схеми управління електроприводами виробничих механізмів
- 3.3.2Схеми технологічного захисту
- 3.3.3Схеми управління електроприводами запірних засувок
- 3.3.4Схеми технологічної сигналізації
- 3.3.5Схеми управління з використанням безконтактної апаратури
- 3.3.6Принципова електрична схема системи автоматичного управління живлення
- 3.4Принципові електричні схеми живлення
- 4Проектування постів управління
- 4.1Загальні відомості
- 4.2Організація робочого місця й умов праці оперативного персоналу
- Фізичні
- 4.3Композиційні рішення постів управління
- 4.3.1Компонування пультів управління (пу)
- 4.3.2Компонування щитів управління
- 4.3.3Планування щитів і пультів
- 4.3.4Типи, розміри й область застосування щитів і пультів
- 4.3.5Розташування приладів і апаратури на щитах і пультах
- 4.4Креслення загальних видів щитів і пультів
- 4.5Монтажні схеми щитів і пультів
- 4.6Проектування зовнішніх проводок
- 5Монтаж трубних проводок
- 5.1 Матеріали і вироби для трубопроводів
- 5.2Монтаж трубних проводок
- 5.3Випробовування трубопроводів
- 6Монтаж електричних ліній
- 6.1Матеріали і вироби для електропроводок
- 6.2Рекомендації щодо прокладання електричних проводок
- 6.3Випробування електропроводок
- 6.4Заземлення і занулення в електроустановках систем управління
- 7Монтаж щитів і пультів
- 7.1Загальні відомості
- 7.2Монтажні роботи в щитах і пультах
- 8Монтаж відбірних пристроїв і позащитових засобів вимірювання і автоматизації
- 8.1Типові креслення
- 8.2Монтаж термоприймачів
- 8.3Монтаж засобів виміру тиску
- 8.4Монтаж засобів виміру витрати
- Монтаж газоаналізаторів
- 8.5 Монтаж виконавчих механізмів
- ЛітератуРа