Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.

Продуктивність дутьового пристрою визначається:

, м³/із

де b_р - розрахункова витрата палива, кг/с; a _т - коефіцієнт надлишку повітря; Vo - теоретичний об’єм повітря, м³/кг; tв - температура повітря, ^оС.

Дутьоеві вентилятори вибирають по їхній продуктивності й утворюваному ними повному тиску. Їх встановлюють індивідуально (по агрегатному принципові) і групові.

Групові дутьові вентилятори встановлюють у ТГУ, обладнаних ТГ із розрахунковою продуктивністю по парі не понад 1,5-2 т/год.

Продуктивність димососів, м³/с

Розрахунковий повний тиск димососа, Па

де - самотяга димаря, Па.

Число встановлюваних димососів і їхня продуктивність, так само як і дутьових вентиляторів, обумовлюються потужністю ТГУ. Поагрегатна установка дымососів найбільш поширена. Групові димососи встановлюють лише в котельних малої потужності і там, де встановлені групові экономайзери або золоуловлювачи.

Для зменшення довжини каналів, що подають воздух, дутьові агрегати розташовують по можливості поблизу від ТГ. Димососи і вентилятори розміщають, як правило, переважно на нульовій позначці (мал. 2.9[3]). Перетин воздуховодів визначають виходячи зі швидкості руху повітря, прийнятого в межах 6-10 м/с. Для цегельних газоходів швидкість руху продуктів горіння приймають 6-8 м/с, а для сталевих газоходів 8-10 м/с. Між димососами і вентиляторами роблять проходи шириною не менше 800 мм для їхнього огляду.