3.2 Підготовка мазуту до спалювання

Злив мазуту з цистерни можливий тільки при підігріві його до 40-60^оС. Для розігріву мазуту застосовують такі способи: відкритою парою; циркуляційний підігрів; парова сорочка; злив мазуту під надлишковим тиском; тепляки-сараї; вібропідігрів; індукційний підігрів. Мазутопроводи прокладають з ухилом не менше 0,01.

З цистерн мазут зливається самопливом. По дну лотків прокладені паропроводи. З приймальних ємностей мазут перекачується зануреними нафтовими насосами в основні резервуари для збереження. Підігрів мазуту в цих резервуарах до 70^оС здійснюється в основному трубчастими підігрівниками.

Для нормальної роботи насосів і пальників котлоагрегатів установлюються фільтри грубого і тонкого очищення.

Температура мазуту перед форсунками пальників повинна відповідати не більш 3^оВУ і залежить вона від концентрації сірки в паливі (80 120^оС).

Місткість резервуара мазутосховищ, м³

де z- кількість діб, на які розраховується запас; В^р_кот- розрахункова витрата палива котельної, кг/с; - щільність палива, кг/м³.

Діаметри трубопроводів для мазуту, м, визначаються з виразу

де В_i- витрата палива на аналізованій ділянці; _м- швидкість палива на

ділянці, м/с.

Швидкість мазуту приймається в межах 1,4 - 2,0 м/с.

Для поліпшення експлуатаційних властивостей мазуту застосовується обробка його рідкими присадками, що дозволяє покращувати процес горіння, полегшує усунення відкладень попелу, знижує інтенсивність корозії, очищає мазутопроводи і поверхні нагрівання теплообмінників.