5 Ізоляційно-укладальні роботи
Ізоляційно-укладальні роботи ведуть різними способами залежно від труб, що постачаються заводами – ізольовані або неізольовані. При застосуванні труб із заводською ізоляцією (або ізоляцією, нанесеної в базових умовах) ізоляційні роботи зводяться до ізоляції стиків та ремонту ушкодженого покриття.
Для ізоляції стиків використовуються наступні покриття: стрічкове, що складається із шару ґрунтовки, двох шарів липкої поліетиленової стрічки й одного шару захисної полімерної обгортки; муфтове, що складає з шару термоусадочного матеріалу на основі поліетилену.
В табл. 5.1 наведені типи термоусадочних муфт, а в табл. 5.2 – технічна характеристика ізоляційних та обгорткових стрічок.
Таблиця 5.1 – Технічна характеристика термоусадочних муфт
Назва | Фірма-виготов-лювач | Товщина, мм | Температура, град. | ||
основи | клею | нагріву стику | застосування | ||
Муфта | Райхем (США) | 2,00 | 1,25 | +120 | до 70 |
ИВРТ М | Нітто (Японія) | 1,2-2 | 0,6-0,7 | +80 | до 70 |
Т-15154 | Фурукава (Японія) | 1,2-2 | 0,6-1,0 | +80 | до 70 |
Перед нанесенням ізоляційного покриття поверхню стику ретельно очищують від іржі та бруду і при необхідності просушують (до 120° С при температурі навколишнього повітря, нижчій + 3° С).
Таблиця 5.2 – Технічна характеристика ізоляційних та обгорткових стрічок
Стрічка (країна-виготовлювач) | Товщина, мм | Ґрунтовка | Температурні інтервали вико-ристання, ° С |
Ізоляційні стрічки | |||
Полікен 980-20 (США) | 0,51 | Полікен 919 | від – 60 до + 70 |
Полікен 930-35 (США) | 0,84 | Полікен 927 | від – 60 до + 70 |
Нітто-53 (Японія) | 0,5 | Нітто-Б | від – 60 до + 70 |
Фурукава (Японія) | 0,5 | Фурукава | від – 60 до + 60 |
Буклен (Німеччина) | 0,5 | Буклен БМ | від – 60 до + 60 |
Секісуі № 841 (Японія) | 0,51 | Секісуі | від – 60 до + 60 |
Плайкофлекс 440-20 | 0,51 | Плайкофлекс-105 | від – 60 до + 60 |
Обгорткові стрічки | |||
Бішов (Німеччина) | 0,5 | - | від – 60 до + 75 |
Фурукава (Японія) | 0,5 | - | від – 30 до + 60 |
Асахі-Дау № 45 (Японія) | 0,5 | - | від – 60 до + 70 |
Тампелла (Фінляндія) | 0,5 | - | від – 60 до + 60 |
Зауваження: Матеріал основи у всіх стрічках – поліетилен.
При нанесенні стрічка перекриває заводське ізоляційне термоусадочне покриття не менш, ніж на 75 мм.
Термоусадочні муфти по одній штуці на кожен стик надягають на кінці труб перед зварюванням. На підготовлену поверхню вдягають муфту і знімають антиадгезійний прошарок. Потім на муфту надягають роз’ємний пристрій, що центрує, або підганяють дерев'яні клини.
При укладанні муфти повинне забезпечуватися рівномірне та щільне обтиснення, з-під країв муфти повинен виступити клей.
Ремонт заводського ізоляційного покриття виконується в такий спосіб. Пошкоджені ділянки вирівнюють, знімають виступи, струги й оголену поверхню трубопроводу очищають від бруду та іржі металевими щітками, висушують й ґрунтують клейовою ґрунтовкою.
Наскрізні пошкодження заповнюють водостійкими шпаклювальними сумішами або бітумною мастикою, після чого наноситься шар поліетиленової стрічки.
При ізоляції зварних з'єднань липкими стрічками останні необхідно натягнути відповідно до технічних умов.
Трубопровід після ізоляції стиків та ліквідації дефектів не пізніше, як протягом доби повинен бути укладений на дно траншеї (при монтажі на бермі) і засипаний ґрунтом. Укладання на дно виконується із використовуванням м'яких або каткових рушників.
При наявності тролейних підвісок з загумованими катками трубоукладачі пересуваються в послідовності зазначеної на схемі (рис. 5.1).
У випадку псування цілісності ізоляційного покриття загумованими катками то дані тролейні підвіски забороняється використовувати. При відсутності тролейних підвісок їх замінюють м'якими рушниками.
Порядок пересування трубоукладачів наступний: трубоукладач 4, уклавши трубу в траншею, відчіплює м'який рушник, наближається до трубоукладача 3 і підтримує трубу; далі трубоукладач 3 відчіплює свій рушник, наближається до трубоукладача 2, що пересувається до трубоукладача 1; трубоукладач 2 підтримує трубу і трубоукладач 1, просуваючи вперед, піднімає трубу. Далі весь цикл повторюється.
Рисунок 5.1 – Схема укладання трубопроводу в траншею
Операцію проводять в такій послідовності в місцях, де немає можливості роз'їзду двом трубоукладачам.
У місцях, де є можливість для роз'їзду двох трубоукладачів, операція укладання трубопроводу в траншею виконується в наступному порядку: трубоукладач 4, уклавши трубу в траншею, відчіплює м'який рушник, просувається вперед і стає перед трубоукладача 1; потім трубоукладач 3, уклавши трубу, пересувається вперед та стає перед трубоукладача 4 і так далі.
При опусканні трубопроводу необхідно стежити за тим, щоб труба не торкалася відкосів траншеї, тому що можливо порушення ізоляційного покриття.
При виконанні ізоляційно-укладальних робіт на трубопроводі, що не має заводського ізоляційного покриття, роботи виконуються колоною. Ізоляційна колона при схилах до 15° оснащується 5 - 6 трубоукладачами, що групуються в дві ланки. Одна ланка супроводжує очисну, інша – ізоляційну машини.
Схема розміщення механізмів ізоляційно-укладальної колони при роботі на подовжніх схилах 15 - 22° на підйомах наведена на рис. 5.2.
1 – ізоляційна машина ИЛ 1420; 2 – трубоукладач „Комацу”; 3 – траверси; 4 – очисна машина ОМ -1422; 5 – сушильна установка ИС-142; 6 – бульдозер; 7 – анкерний канат, діаметром 32 мм.
Рисунок 5.2 – Схема розстановки механізмів ізоляційно-укладальної колони при роботі на схилах 15-22° (трубопровід діаметром 1420 мм)
Особливості виконання ізоляційно-укладальних робіт на схилах до 22°:
робота на схилах до 20° виконується суміщеним способом, як “знизу-вверх”, так і “зверху вниз”;
робота на схилах більше 20° виконується тільки “зверху-вниз”.
Становить інтерес виконання ізоляційно-укладальних робіт на ділянках, що мають невеликі надземні однопрогінні балкові переходи. В даному випадку, ізоляційно-укладальна колона, що виконує роботи за суміщеною схемою (одночасна ізоляції й укладання трубопроводу), проходить перехід без зняття машин із основної нитки трубопроводу в наступному порядку.
Перший трубоукладач відчіплюють від тролейної підвіски і ставлять позад ізоляційної машини для підтримки ізольованої частини трубопроводу.
Другий відчіплюють від тролейної підвіски та переправляють на протилежну сторону балки (ущелини).
Між другим та третім трубоукладачами натягують канат для утримання очисної машини від перекидування під час руху вздовж трубопроводу. Підтримуючий канат попередньо протягують через дві провушини, приварені до верхньої частини рами очисної машини.
Очисна машина пересувається вздовж трубопроводу на першій швидкості і після закінчення переходу тимчасово залишалась на місці. В міру просування ізоляційної машини до переходу третій, четвертий, п’ятий і шостий трубоукладачі почергово переїжджають назад для підтримання ізольованої довгомірної секції. Ізольовану довгомірну секцію, для забезпечення цілісності ізоляційного покриття, підтримують м’якими рушниками.
Після укладки довгомірної секції перший трубоукладач переїжджає на протилежну сторону переходу, перетягує всі чотири тролейні підвіски і його ставлять попереду другого трубоукладача для супроводу очисної машини. Третій, четвертий та п’ятий трубоукладачі, які вивільняються, в міру опускання трубопроводу, переїжджають на протилежну сторону переходу і їх ставлять позаду очисної машини. Вони сприймають на себе навантаження від маси трубопроводу, тим самим надаю можливість просуватися очисній машині.
Відстань між трубоукладачами не повинна перевищувати (3 – 4) м.
Для проходу ізоляційної машини вздовж трубопроводу між п’ятим та шостим трубоукладачами натягують підтримуючий канат, який попередньо просувають через дві провушини, приварені до верхньої частини рами ізоляційної машини. На ізоляційній машині відключають насос для подачі мастики, знімають зі шпуль обгортковий та ізоляційний матеріали, та на першій швидкості ізоляційна машина переїжджає через прогін. Після цього знімають підтримуючий канат і шостий трубоукладач також переїжджає на протилежну сторону переходу. Трубоукладачі розташовуються в звичайному порядку і ізоляційна колона продовжує ізоляцію та укладання трубопроводу в підготовлену траншею.
На подовжніх схилах, більших 22°, машинна ізоляція трубопроводу не виконується. При відсутності труб із заводським ізоляційним покриттям труби ізолюють на базах та доставляють до місця виконання робіт, де здійснюється ремонт пошкоджених ділянки та ізоляція стиків.
Досвід будівництва газопроводу „Союз” підтвердив перевагу використання труб в горах із заводським ізоляційним покриттям, використання яких стало однією з основних передумов дострокового вводу об’єкту в експлуатацію.
Захист ізоляційного покриття від механічних пошкоджень може здійснюватись одним із способів: камишовими щитами, футерованою рейкою, влаштуванням м'якої постелі із мінерального ґрунту і присипкою укладеного трубопроводу перед зворотнім засипанням.
Технологія захисту заводської ізоляції наступна. Камишові щити під трубу підкладає ланка ізоляції стиків у момент забирання “лежків” з-під труби, потім прикривають камишовими щитами іншу частину периметра труби, причому на верхню утворюючу укладають два камишові щити один на інший, після чого щити кріплять, від сповзання, дротовими скрутками.
Футерування труб із заводською ізоляцією виконується на тимчасових майданчиках складування і до місця укладання доставляється зафутерована труба.
В траншею укладається тільки футеровка на пошкоджені місця та на заізольований зварений шов рейковими щитами, що централізовано виготовляються на базах. М'яка постіль із мінерального ґрунту влаштовується до укладання труб в траншеї шаром товщиною 20 см.
Після зварювання шва, ізоляції та ремонту пошкоджених місць бульдозер присипає трубопровід на товщину (10 – 20) см над трубою після цього засипають всю траншею.
- 1 Будівництво трубопроводів у гірській місцевості
- 1.1Особливості будівництва трубопроводів у гірських умовах
- 1.2 Технологічна схема будівництва трубопроводу
- 1.3 Геологічні процеси та особливості виконання інженерно-геологічних робіт на зсувних ділянках
- 1.3.1 Геологічні процеси, що ускладнюють освоєння територій під будівництво магістральних трубопроводів
- 1.3.2 Процеси, що відбуваються на схилах
- 1.3.3 Процеси, які пов’язані із дією поверхневих та підземних вод
- 1.3.4 Порядок та вимоги до проведення вишукових робіт
- 1.3.5 Стаціонарні спостереження за інтенсивністю розвитку поверхневих зсувних процесів
- 1.3.6 Методи та устаткування, що використовуються при інженерно-геологічних вишукуваннях
- 2.1 Обстеження смуги відводу під будівництво трубопроводу
- 2.2 Перенесення траси в натуру, закріплення та відновленню її на місцевості
- 2.3 Розчищення смуги відводу від лісу та валунів
- 2.4 Влаштування під’їзних доріг
- 2.5 Розрахунок стійкості насипу на схилі
- З другої сторони
- 3 Організація і технологія виконання земляних робіт
- 3.1 Влаштування поличок та траншей в м’яких ґрунтах
- 3.2 Влаштування поличок та траншей в скельних ґрунтах
- 3.3 Зворотна засипка трубопроводів
- Контрольні питання
- 4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- 4.1 Монтаж на косогірських ділянках
- 4.2 Монтаж трубопроводів на вододілах
- 4.3 Способи монтажу трубопроводу на повздовжніх силах
- 4.4 Розрахунок напруженого стану трубопроводів на повздовжніх схилах в період їхнього монтажу
- 4.5 Визначення величини привантаження необхідного для пружного згину трубопроводу
- 4.6 Монтаж кривих вставок
- 4.7 Контроль якості зварних з'єднань
- Контрольні питання
- 5 Ізоляційно-укладальні роботи
- 5.1 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт
- 5.1.1 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт суміщеним способом
- 5.1.2 Розрахунок напруженого стану трубопроводу при виконанні ізоляційно-укладальних робіт роздільним способом
- Контрольні питання
- 6 Будівництво трубопроводів на зсувних ділянках
- 6.2 Характерні схеми втрати стійкості відкосу
- 6.3 Механізм утворення, формування та розвитку зсувного процесу на трасах де споруджено магістральний трубопровід
- 6.4 Характер дії поверхневого зсувного ґрунту на трубопровід
- 6.5 Розрахунок стійкості відкосу згідно теорії колоциліндричної поверхні ковзання
- 6.6 Особливості появи процесів набухання-усадки в умовах схилів та відкосів
- 6.7 Розрахунок напруженого стану трубопроводу на який діє зсуваючий ґрунту
- 6.7.2 Тиск маси ґрунту, що зсувається, на трубопровід
- 6.7.3 Врахування гідродинамічного зусилля
- 6.7.4 Поперечна дія ґрунту, що зсувається, на трубопровід
- 6.8 Протизсувні інженерні споруди при будівництві трубопроводів
- 6.8.1 Умови освоєння територій схилів та види протизсувних інженерних споруд
- 6.8.2 Організація поверхневого водовідводу із територій при будівництві трубопроводів у гірських умовах
- 6.8.3 Спохиленя схилів, прибирання зсувних ґрунтових мас, влаштування контрбанкетів
- 6.8.4 Види та умови використання дренажних протизсувних споруд
- 6.8.5 Використання та розрахунок утримуючих протизсувних споруд
- 6.9 Захист поверхонь схилів від дрібних зсувів, ерозії, обвалів та осипів
- 6.10 Вимоги до організації виконання робіт із влаштування протизсувних споруд у зсувній зоні
- 6.11 Основні вимоги до експлуатації протизсувних споруд
- Контрольні питання
- 7 Організація і технологія будівництва магістральних трубопроводів в пустелях
- 7.1 Особливості виконання будівельних робіт в пустелях
- 7.2 Вибір траси магістрального трубопроводу
- 7.3 Схеми прокладання магістральних трубопроводів в пустельних районах
- 7.4 Технологічна схема виконання робіт з будівництву трубопроводу в пустелі
- 7.5 Організація і технологія виконання транспортних робіт
- 7.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт в умовах пустель
- 7.7 Організація і технологія виконання земляних робіт в умовах пустель
- 7.7.1 Організація і технологія виконання земляних робіт у бархано-піскових ґрунтах
- 7.7.2 Організація і технологія виконання земляних робіт на поливних землях
- 7.8 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт в умовах пустель
- 7.9 Зворотна засипка трубопроводів
- 7.10 Захист трубопроводів від видування піску
- 7.11 Контроль якості виконання робіт
- 8 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- 8.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- 8.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- 8.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- 8.4 Визначення технологічних параметрів
- 8.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- 8.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- 8.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- Приладами
- 8.5.3 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- Перелік використаних джерел