2.2 Перенесення траси в натуру, закріплення та відновленню її на місцевості

Геодезичну розбивочну основу для будівництва, відповідно до робочих креслень, створює замовник і не пізніше чим за 3 місяці до початку виконання будівельних робіт. Дану геодезичну розбивочну основу не пізніше чим за 10 днів до початку проведення будівельно-монтажних робіт передає підрядчику всю необхідну технічну документацію, а також закріплені на трасі будівництва трубопроводу пункти і знаки цієї основи, в тому числі:

– знаки закріплення кутів повороту траси;

– твірні знаки повороту траси в кількості не менше двох на кожен напрямок кута в межах видимості;

– твірні знаки на прямолінійних ділянках траси, установлені попарно в межах видимості, але не рідше чим через 1 км;

– твірні знаки закріплення прямолінійних ділянок траси на переходах через ріки, яри, дороги й інші природні і штучні перешкоди в кількості не менше двох з кожної сторони переходів у межах видимості;

– висотні репери, установлені не рідше, ніж через 5 км уздовж траси, крім установлюваних на переходах через водяні перешкоди (на обох берегах)

– пояснювальну записку, абриси розташування знаків і їхні креслення;

– каталоги координат і оцінок пунктів геодезичної основи;

Припустимі середні квадратичні похибки при побудові геодезичної розбивочної основи: кутові виміри 2; лінійні виміри 1/1000.

Вісь траси трубопроводу закріплюють точками та знаками, а також виносними стовпами або кілками, які встановлюють за межами будівельної смуги.

Виносними стовпами закріплюють всі основні точки (місця стоянки теодоліта), а також вершини кутів і точки початку і кінця перехідних кривих. Виносними кілками закріплюють усі парні пікети та місця розташування штучних споруд.

На прямих ділянках траси створи для винесень розбивають теодолітом, перпендикулярно до траси, а на кривих – перпендикулярно до лінії тангенсів. Точки, що закріплюють вісь траси, встановлюють строго вздовж створу.

На ділянках заплав, що періодично затоплюються та на ґрунтах з низькою несучою здатністю додатково встановлюють стовпи на початку та кінці кожної ділянки, а також посередині ділянки не менше, ніж у двох точках.

Вершину кута повороту закріплюють кутовим стовпом. На продовженні тангенсу кута повороту встановлюють два створні стовпи, які розташовують на відстані не більше 20 м від кутового стовпа.

На виносних стовпах і кілках повинні бути написи з вказуванням точки, що закріплюється.

У місцях спорудження тимчасових доріг на винесеннях повинна бути зазначена також відстань до осі тимчасової дороги. Усі написи на винесеннях повинні бути повернені убік осі траси, а на сторожках – убік початку пікетажу і збережені протягом усього періоду будівництва.

Способи та місця встановлення знаків на місцевості і закріплення траси приведені в табл.2.1

У процесі додаткового встановлення та відновлення траси повинні бути виконані наступні геодезичні операції:

– визначені напрямки прямолінійних і криволінійних ділянок траси;

– заміряні відстані між точками вздовж осі трубопроводу і від осі до винесень;

– заміряні кути повороту траси;

– визначені відстані від постійних і тимчасових реперів;

– побудовані по нормах поперечні створи до осі трубопроводу;

– визначені відстані від осі до точок поперечників.

При додатковій розбивці та відновленні траси необхідно провести наступні роботи:

• закріпити вершини кутів повороту;

Таблиця 2.1 – Встановлення та закріплення розбивочних знаків на місцевості

• закріпити розбивку кривої повороту із вказуванням її початку та кінця;

• встановити пікети та плюсові точки;

• перевірити та оцінити наявність реперів;

• додатково встановити необхідну кількість реперів та при необхідності відновити зруйновані;

– перевірити повздовжнє нівелювання точок траси і при необхідності зняти поперечні профілі;

– перевірити і закріпити вісь тимчасової дороги.

При закріпленні та відновленні траси необхідно вести журнал винесень, у який заносять:

– схеми розташування встановлених знаків;

– відстані до знаків вздовж осі трубопроводу;

– напрямку винесень і відстані до знаків від осі трубопроводу.

Детальну розбивку кривих ділянок та відновлення траси в нормальних умовах необхідно виконувати способом прямокутних координат від тангенсів, а в складних умовах – способом прямокутних координат від хорд або іншими способами.

Контроль геодезичної розбивочної основи здійснює комісія, яка складається з представників замовника, генпідрядника та інженера бригади генпідрядника. В їхній виділяється необхідна кількість робітників і необхідна техніка. Комісія перевіряє представлену замовником технічну документацію про геодезичну разбивочну основу і робить огляд закріплених знаків цієї основи.

Розбивку меж будівельної смуги відводу земель необхідно виконувати після закріплення осей трубопроводу, а ширина смуги повинна відповідати діючим нормам відводу земель.

Розбивочні знаки смуги відводу фарбують в яскраві кольори, щоб вони були добре видні на місцевості.

На ділянках покритих лісом, для контролю перенесеної траси, можна використовувати крайні дерева, які виходять за межі будівельної смуги відводу ці дерева не повинні бути зрізані.

На даних ділянках закріплення вершин кутів повороту та осьових точок траси здійснюють за допомогою стовпів, що встановлюють за межами будівельної смуги.

Після планування рельєфу траси, зрізання ґрунту, влаштування поличок та інше знаки розбивки осі траси необхідно відновити.

При розбивці проектної осі трубопроводу в межах паралельно діючих трубопроводів не обхідно дотримувати допустимі відстань трубопроводами в залежності від їхнього призначення.

Крім зазначених вище геодезичних знаків на трасі повинні бути встановлені також постійні кілометрові стовпи висотою 1,7 м.

Постійні кілометрові стовпи встановлюють відповідно до робочого проекту для позначення наступних місць:

• вказування кілометражу;

• перетину трубопроводом штучного або природного перешкод (автомобільних та залізничних доріг, судноплавних та широких рік), причому маркіровочні стовпи ставляться із кожної сторони в місці перетину;

• зміни напрямку трубопроводу;

• зміни товщини стінки та діаметру труби, марки сталі, типу і конструкції ізоляції;

• заземлення анодів.