3.1 Синтез регулятора швидкості
Найбільший інтерес і разом з тим труднощі представляє моделювання механічної частини ЕМС ВО.
Для реалізації єдиного підходу до моделювання електричної і механічної частин ЕМС введемо до розгляду поняття механічного опору (МО) і провідності (МП). Під першим терміном будемо розуміти ставлення операторних зображень крутного моменту до кутової швидкості відповідного елемента системи:
. (3.1)
МП дорівнює:
. (3.2)
Висловимо МО обертових мас і пружних зв'язків через фізичні параметри ЕМС. Для довільної k-Ї обертальної маси момент з урахуванням демпфірування визначається сумою двох моментів:
Mk = MИk + MTpk . (3.3)
де MИk= Jkdωk/dt - надлишковий момент;
MTpk=βkωk - момент в'язкого тертя.
У операторної формі запису:
(3.4)
Таким чином, МО, що характеризує k-у обертову масу дорівнює:
(3.5)
де і- відповідно приведений момент інерції і коефіцієнт демпфірування (внутрішнього в'язкого тертя ) k - ой обертальної маси.
Для пружного елемента, розташованого, наприклад, між k -ї і (k+1)-ї обертовими масами, сумарний момент визначається виразом:
(3.6)
де - пружний момент від сил скручування;
- момент внутрішнього в'язкого тертя;
індекси «» і «тр» позначають кут закручування пружного елемента ЕМС і тертя в ньому.
У операторної формі запису з урахуванням ω = dφ/dt отримаємо:
(3.7)
В результаті МС, що описує розглянутий пружний елемент, буде мати вигляд:
(3.8)
де - коефіцієнт жорсткості, що характеризує пружній зв'язок між k-ї і (k+1)-ї обертовими масами;
- коефіцієнт демпфірування, що визначає втрати на тертя в цій пружного зв'язку.
Для спрощення запису оператор p для МС, МП і операторних значень змінних стану M (p) і ω(p) без особливої потреби зазвичай не вказують.
Використовуючи поняття МС, запишемо рівняння руху маси ротора електродвигуна «подачі».
Рисунок 3.2 - Розрахункова схема механічної частини електропривода.
На рисунку 3.2 наведена розрахункова схема механічної частини електроприводу,та умовні позначення:
- зведенні моменти інерції зубчастих шестерень;
- наведені моменти інерції вінців;
–сумарні моменти інерції електродвигунів «подачі » і « видачі»;
сш1п, спш2, сш2ш3, сш3в, свш4, св1в2, св2в3, св3, св3в4 - пружності між елементами системи;
βШ1, βп, βШ2, βш3, βв, βШ4, βВ1, βВ2, βв3, βВ4 – коефіцієнти демпфірування обертових мас;
βШ1 , βп , βп , βш2, βШ2, βш3, βш3, βв, βв, βШ4, βВ1, βв2, βВ2, βв3, βв3, βВ4 – коефіцієнти демпфірування пружних елементів.
У кінематичного ланцюга є зазори в редукторах, а в передачі зубчастий вінець - шестерня. Зазори можна не моделювати, а представити як чисто пружну ланку.
За допомогою механічних опорів отримаємо загальну систему рівнянь механічної частини електроприводу роторного вагоноперекидача:
Побудована математична модель дозволяє проводити динамічні розрахунки на міцність вузлів вагоноперекидача і оцінити навантаження на електропривод.
Зазначені системи диференціальних рівнянь і структурну схему доцільно використовувати для моделювання перехідних процесів і динамічних режимів роботи електроприводу.
На основі модельних розрахунків обраний редуктор ЦДН 630-i=55.5 .
Тип передачі – циліндричні.
Номінальне передаточні числа - 8, 10, 12.5, 16, 20, 25, 31.5, 40, 50.
Маса - від 3000 до 40.
Силові напівпровідникові перетворювачі в системах електро-ропривода виконують функцію регулювання швидкості і моменту електричного двигуна. Вони включені між двигуном і основним джерелом живлення. За принципом дії силові перетворювачі поділяються на наступні основні типи: - широтно-імпульсні перетворювачі (ШИП), що зв'язують джерело постійного струму з двигуном постійного струму; - керовані випрямлячі (УВ), що зв'язують джерело змінного струму з двигуном постійного струму, приватним випадком керованого випрямляча є некерований випрямляч (В); - автономні інвертори (АІ), що зв'язують джерело постійного струму з двигуном змінного струму, діляться на інвертори струму та напруги (АІН і АІТ); -безпосередні перетворювачі частоти (НПЧ), що зв'язують іс-джерело змінного струму з двигуном змінного струму. ШИП перетворює постійну напругу живлення (Uirp = const,/j =0) в постійне регульоване напруга на виході (U2(V =var,f2 = 0). УВ перетворює змінну, зазвичай синусоїдальна напруга частоти f= 50 Гц постійного діючого значення (зазвичай 220В), в постійне регульоване напруга на виході (U2cp = var,f2 =0). АІ перетворює постійну напругу живлення (U1 - const, f =0) в змінну напругу на виході з регульованим діючим значенням і регульованою частотою (U 2=var, f 2=var). НПЧ перетворює змінну, зазвичай синусоїдальна напруга частоти f1 = 50 Гц постійного діючого значення (зазвичай 220 В) в змінну напругу на виході з регульованим діючим значенням і регульованою частотою (U2 =var,f2 =var).. Так як в даній роботі досліджується досить потужний двигун змінного струму, то чи не доцільно розглядати для нього в якості перетворювача окремо автономні інвертори. Для двигунів великих потужностей частіше використовуються поєднання УВ+АІ> або+АІ (ПЧ з ланкою постійного струму) або НПЧ.
- Форма № н-9.02
- 2013 - 2014 Року.
- На дипломний прое (роботу) студенту
- Календарний план
- Реферат
- 1 Опис технологічного процесу врс-125 на пат евраз дмз ім. Петровського
- 1.1 Розташування обладнання на ділянки підготовки шихти
- 1.2 Будова вагоноперекидача врс-125
- 1.3 Опис технологічного процесу стаціонарного роторного вагоноперекидача
- 2 Вибір електропривода вагоноперекидача
- 2.1 Основні загально технічні й технологічні вимоги
- 2.2. Попередній розрахунок потужності двигуна
- 2.3 Зведення моментів опору та інерції до вала ротора двигуна
- 2.4 Перевірка обраного двигуна на перегрівання і перевантаження
- 2.5 Розрахунок статичних характеристик двигуна
- 2.6 Вибір перетворювач частоти
- 2.7 Розрахунок параметрів математичної моделі двигуна
- 3 Розробка системи автоматичного керування електропривода
- 3.1 Синтез регулятора швидкості
- 3.2 Обгрунтування вибору системи регулювання привода за схемою пч-ад
- 3.3 Розрахунок системи пч-ад
- 3.3.1 Розрахунок схеми заміщення
- 3.3.2 Розрахунок статичних характеристик
- 3.3.3 Розрахунок механічних характеристик і навантажувальні характеристики.
- 3.3.4 Розрахунок енергетичних характеристик
- 3.4 Моделювання електропривода в координатах u,V,0
- 4 Синтез дискретної схеми вузла керування
- 4.1. Складання реалізованої циклограми
- 4.2 Синтез схема вузла керування
- 4.3 Реалізація длск роторного вагоноперекидача врс-125
- 5. Техніко-економічне обґрунтування
- 5.1. Планування робіт зі створення розробки
- 5.2 Визначення витрат на розробку і проектування
- 5.2.1 Визначення витрат на матеріали
- 5.2.2 Розрахунок основної та додаткової заробітної плати
- 5.2.3 Розрахунок єдиного соціального внеску
- 5.2.4 Витрати на спеціальне устаткування
- 5.2.5 Накладні витрати
- 5.3 Розрахунок капітальних та експлуатаційних витрат споживача
- 5.4 Визначення економічної ефективності проекту
- 6 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- 6. 1 Заходи по забезпеченню безпеки
- 6.2 Заходи безпеки у надзвичайних ситуаціях
- Висновки
- Перелік посилань
- Додаток а автоматизована схема керування роторним вагоноперекидачем