6.8.3 Спохиленя схилів, прибирання зсувних ґрунтових мас, влаштування контрбанкетів

Для збільшення стійкості схилів проводять такі види земляних робіт, як спохилення схилів (рис. 6.16), прибирання зсувних ґрунтових мас та заміна їх стійкими й міцнішими грунтами, привантаження нижньої частини зсувних територій схилів та влаштування контрбанкетів (рис. 6.17).

1 – знижений рівень ґрунтових вод; 2 – наслонний дренаж; 3 – дощостіч-ний лоток; 4 – берма; 5 – положення профілю схилу до зрізання; 6 – нижня берма; 7 – підпірна стіна; 8 –відсипка із ґрунту; 9 – поверхня ковзання; 10 – дренаж; 11 – рівень ґрунтових вод другого горизонту після влаштування дренажу; 12 –рівень ґрунтових вод другого горизонту до будівництва дренажу.

Рисунок 6 .16 – Схема зрізання та спохилення частини зсувної території схилу

1 – положення профілю зсувної території схилу до виконання робіт; 2 – дощостічний лоток; 3 – берма; 4 – контрбанкет; 5 – підпірна стіна; 6 – відсипка із ґрунту; 7 – дренаж пласта; 8 – поверхня ковзання; 9 – рівень ґрунтових вод

Рисунок 6.17 – влаштування контрбанкету в нижній частині схилу

Перераховані види робіт проводяться для стабілізації зсувів всіх типів. При спохиленні схилу, влаштуванні контрбанкету та інше змінюється профіль і, отже, напружений стан порід поверхневого зсуву схилу до безпечних величин. Характер розподілу напружень для кожного геологічного розрізу визначають розрахунковим шляхом або моделюванням. При цьому розрахунки або моделювання проводять до природного та проектованого штучного профілю схилу із врахуванням всіх навантажень, що дозволяє оцінити ефективність вказаних заходів.

Основні правила, якими керуються при проектуванні вказаних робіт, зводяться до наступного:

• зрізання та прибирання земляної маси із верхньої й середньої частин схилу; у нижній частині схилу грунти прибирають тільки за наявності заздалегідь влаштованих утримуючих протизсувних споруд, якщо прибирання ґрунтів порушує стійкість схилу;

• шляхом розрахунку визначають кут нахилу площин та граничних поверхонь спохиленого схилу до лінії горизонту виходячи із умови забезпечення загальної та місцевої стійкості схилу вздовж потенційно можливих поверхнях ковзання;

• через (10–15) м по висоті влаштовують берми, ширину та положення яких вибирають із врахуванням способів виконання робіт, гідро- і інженерно-геологічних умов, умов забезпечення загальної та місцевої стійкості схилу; при наявності в схилі водоносних горизонтів берми проектують на відмітці крівлі водоупору, влаштовуючи із боку схилу наслонні дренажі, а для збору зливових вод на бермах передбачають лотки (водостоки);

• із якісних ґрунтів в нижній частині території поверхневого зсуву схилу влаштовують контрбанкети для збільшення його загальної стійкості; розміри контрбанкету визначають із умови забезпечення необхідної величини збільшення коефіцієнта стійкості схилу, перевіряють при цьому стійкість основи та відкосів контрбанкету. Якщо в основі або на відкосі схилу знаходиться водоносний горизонт то до влаштування контрбанкету заводять у пласт наслонні дренажі. Висоту й ширину контрбанкету вибирають із врахуванням планування території схилу та інше. Вони можуть бути одно- або багатоярусними. Якщо зовнішній відкіс контрбанкету схильний до дії ерозії то тоді проводять заходи із укріплення його берегозахисними спорудами.

Роботи при прибиранні та заміні ґрунтів із низькою несучою здатністю ведуть невеликими захватами із подальшим заповненням виїмок якісним ґрунтом (крупнозернистим піском, гравійно-гальковими сумішами тощо) з потрібною щільністю.

Будувати дороги із інтенсивним рухом поблизу поверхневого зсуву або на бермах не рекомендується, оскільки динамічна дія на схил рухомих транспорту зменшує стійкість водонасичених зсувних ґрунтів. При заміні зсувних ґрунтових мас якісними ґрунтами, на ділянці примикання аж до корінних ґрунтів, влаштовують невеликі уступи із похилими площинами.

Щільність ґрунту контрбанкетів повинна відповідати необхідній величині коефіцієнта стійкості схилу, а вологість, при укладанні в контрбанкет приймають залежно від типу ущільнюючих механізмів та способу ущільнення ґрунту.

Запроектований спохилений новий профіль схилу перевіряють на загальну стійкість вздовж існуючої поверхні ковзання із врахуванням прошарків ґрунтів та поверхні ковзання.