3.3 Зворотна засипка трубопроводів

Зворотна засипка трубопроводів в м’яких ґрунтах на відносно рівнинній місцевості може здійснюватися тими ж самими способами, як і в нормальних умовах за допомогою бульдозерів, екскаваторів та роторними траншеєзасипачами. При цьому засипка може здійснюватися, як поперечними проходами, так і косими – під кутом до вісі траншеї.

Засипка траншей на крутих підйомах та спусках може проводитися тільки при переміщенні механізмів під кутом до траншеї, із-за обмежених розмірів полички при цьому засипка за допомогою бульдозерів поперечними ходами є дуже трудоємка.

Для засипки траншей на крутих підйомах та спусках при розміщенні відвалу ґрунту у підошви відкосу напіввиїмки використовуються одноковшові екскаватори або скребкові траншеєзасипачі. Якщо ґрунт відвалу сформований на будівельній смузі, то тоді траншею засипають за допомогою бульдозерів.

З метою запобігання пошкодження ізоляційного покриття трубопроводу при укладанні та його засипки скельним ґрунтом влаштовується м’яка подушка на дні траншеї товщиною до 20 см i присипка укладеного, на підготовлену траншею, трубопроводу шаром мінерального ґрунту висотою до 20 см. Після чого проводиться кінцева засипка трубопроводу ґрунтом, що сформований у валик, при влаштуванні траншеї на даній ділянці.

В випадку використання для цієї мети привізного мінерального ґрунту його доцільно доставляти на трасу автосамоскидами, обладнаними кузовами, що дозволяють вивантажувати ґрунт на праву сторону. Ґрунт висипають безпосередньо в траншею при повільному русі самоскида та розрівнюють рівномірним шаром на малих дільниця довжиною (10-15) м. Привезений ґрунт розрівнюють за допомогою малогабаритних бульдозерів, а при невеликому об’ємі робіт – вручну.

Таким же способом виконується присипка укладеного трубопроводу на підготовлену траншею.

Влаштування м’якої постелі із мінерального ґрунту та присипка укладеного трубопроводу, а також його кінцева засипка на крутих схилах (більше 20⁰) повинна проводитися із використанням заходів проти скочування й сповзання ґрунту та розмиву його грозовими водами. Наприклад, для запобігання від сповзання та скочуванню ґрунту вниз вздовж схилу при влаштуванні м’якої подушки присипки та при кінцевій засипці трубопроводу в траншеї, через (5-10) м встановлюють перемички із мішків заповнених мінеральним ґрунтом, або із дерев’яних щитів.

Якщо використання привізного мінерального ґрунту, для влаштування м’якої подушки під трубопровід та виконання присипки є економічно невигідне, то використовуються такі ж самі способи захисту ізоляційного покриття від механічного пошкодження, що і при прокладанні трубопроводів на рівнинній місцевості, а саме футеровка із дерев’яних рейок, покриття солом’яними або тростиновими щитами та інше. В даному випадку для зворотної засипки трубопроводу може використовуватися розпушений скельний ґрунт.

Методи роботи землерийної техніки при зворотній засипці траншей на крутих підйомах та спусках аналогічні способам роботи даної техніки при розробці траншей.

Інколи при наявності стійких схилів, у яких нерозвинуті зсувні процеси та дії дощової і вітрової ерозії, трубопроводи малих діаметрів можна прокладати без влаштування траншеї (безтраншейна прокладка) прямо в підошві відкосу напіввиїмки, а потім зверху засипатися ґрунтом.

Безтраншейна прокладка трубопроводів дозволяє максимально використати робочу зону полички для проїзду транспорту та роботи будівельної техніки. Трубопровід в даному випадку повинен бути також захищеним від механічних пошкоджень тими ж самими способами, що наведені раніше. Засипка, в даному випадку, проводиться за допомогою одноковшового екскаватора ґрунтом насипної частини полички.