1.1Особливості будівництва трубопроводів у гірських умовах

Оптимальним варіантом проходження траси в гірських умовах вважається той, котрий вишукується проектним інститутом спільно із будівельною організацією та іншими спеціалізованими організаціями із врахуванням умов: найбільш економічний; найбільш коротких термінів будівництва; із підвищеною надійністю конструкцій; та який відповідає правилам техніки безпеки та вимогам охорони навколишнього середовища.

Для виявлення цих умов проектному інститутові необхідно після картографічного нанесення траси, згідно вибраного варіанту, в ході відпрацювання технічного проекту приділити увагу:

• правильному вибору транспортної схеми із постачання матеріалів, труб, машин та механізмів до місця монтажу;

• визначенню обсягів робіт із реконструкції існуючих доріг, мостів та будівництво нових під’їзних шляхів;

• вишукуванню точних місць розміщення проміжних баз складування матеріалів та устаткування;

• чіткому визначенню залізничних станцій надходження вантажів;

• ретельному проведенню інженерно-топографічних та геологічних вишукувань;

• особливо уважному ставленню до даних опитування та рекомендаціям місцевих жителів й органів управління відповідно до тих або інших питаннях, що відносяться до майбутнього будівництва.

Важливими умовами, які виключають сезонності в роботі особливо на відмітках 600 м і вище є детальне проведення робіт з вишукуванню та вивченню метеорологічних умов.

Трубопроводи в залежності від місця проходження траси та за характерними ознаками можна розділити на такі категорій складності будівництва:

Перша категорія складності будівництва — траса магістрального трубопроводу, що проходить по пересіченій місцевості із підйомами, спусками та водорозділами із повздовжніми нахилами траси від 8° до 15° та з розробкою поличок на косогорах із поперечним нахилом від 8° до 18°.

Друга категорія складності будівництва — траса магістрального трубопроводу, що проходить по пересіченій місцевості із влаштуванням поличок й виїмок із повздовжніми нахилами проходження траси від 15° до 22° та з розробкою поличок на косогорах із перченим нахилом від 18° до 25°.

Третя категорія складності будівництва — траса магістрального трубопроводу, що проходить по пересіченій місцевості із влаштуванням поличок й виїмок із повздовжніми нахилами проходження траси від 22° до 35° та з розробкою поличок на косогорах із поперечним нахилом від 25° до 35°.

Четверта категорія складності будівництва (найбільш складна) — траса магістрального трубопроводу, що проходить по різко пересіченій місцевості із влаштуванням поличок й виїмок із повздовжніми нахилами проходження траси від 35° й вище та із розробкою поличок на косогорах з поперечним нахилом 35° та вище.

Всі категорії складності повинні визначатися довжиною ділянки, як в повздовжньому так і в поперечному напрямках, характером рельєфу, під'їзних доріг для доставки матеріалів, механізмів й устаткування та інше крім того трубопроводи в повинні прокладатися строго до проекту.

На скельних ділянках розробка гірських порід повинна починатися із попереднім розпушуванням їх в основному буро вибуховими або механічними способами. При виконанні земляних робіт основну увагу необхідно приділяти на відповідність полички траншеї (на поперечних схилах) проектним розмірам, рівність дна й відсутність великих горбистих виступів скельних порід, каменів або інших твердих включень.

В гірських умовах необхідно строго узгоджувати темпи виконання окремих видів робіт з будівництва трубопроводів. Найбільш ефективною формою організації робіт при цьому є створення комплексних бригад в складі будівельних, монтажних та транспортних ланок.

Труби, що надходять для будівництва гірських ділянок, можуть транспортуватися безпосередньо на трасу або на трубозварювальні бази (ТЗБ), де їх зварюють в довгомірні секції, а пізніше транспортують на трасу. На зварювальних базах для зручності транспортування в гірській місцевості рекомендують зварювати в довгомірні секції довжиною 24 м. Труби на ТЗБ зварюють в секції для ділянок траси крутизною до 20. На ділянках траси крутизною більше 20, а також із меншою крутизною але з великим числом поворотів рекомендується використовувати односекційні труби.

Робота будівельної техніки на повздовжніх схилах від 15 та більше без надійного заякореня не допускається. При цьому для конкретного випадку необхідно визначити коефіцієнт запасу опору зсуву бульдозера, що якорить і він повинен бути

, (1.1)

де К_зс – коефіцієнт запасу зсуву бульдозера , що заякорений;

R – сила опору зсуву бульдозера, що якориться;

Р_у – зусилля яке необхідне для утримування певного виду будівельної техніки.

Робота будівельних механізмів при поперечних схилах 7 і більше не допускається в зв’язку з загрозою їхнього перекидування. На таких схилах повинні влаштовуватися полички, котрі в поперечному профілі повинні виконуватися в вигляді напіввиїмки-напівнасипу шириною не менше 9 м, а траншею в материковому ґрунті на відстані не менше 3 м від підошви відкосу напіввиїмки, що необхідно для влаштування нагірної канави й укладання ґрунту для зворотної засипки траншеї.

Зварювально-монтажні та ізоляційно-укладальні роботи в залежності від крутизни схилу повинні здійснюватися згідно таких схем: при крутизні схилу до (10-12) зварювально-монтажні – згідно поточно роздільної схеми, а ізоляційно-укладальні роботи – суміщеним методом; при крутизні схилу (12-25), а також на ділянках із великим числом поворотів в горизонтальній та вертикальній площинах зварювально-монтажні роботи здійснюють таким чином, що притискування наступної секції або труби (що монтується) допускається тільки після закінчення заварювання двох шарів стику; на схилах більше 25 монтаж труб в неперервну нитку проводять одним із способів “зверху-вниз” або “знизу-нагору” при цьому труби використовують з заводською ізоляцією або попередньо ізолюють на базі.

При роботі механізованої ізоляційно-укладальної колони на підйомах (15-20) всі трубоукладачі повинні бути з’єднані між собою канатами, а в голові колони повинен розміщуватися допоміжний тягач або бульдозер, котрий за допомогою буксиру, при необхідності, надає допомогу колоні. При роботі колони на спуск рухомий якір-бульдозер відповідно розміщують в хвості колони. А при крутизні схилу більше 22 в якості рухомого якоря і буксиру необхідно використовувати не менше двох бульдозерів.

Незалежно від діаметру трубопроводу на схилах більше 30 в складі механізованої колони необхідно використовувати не менше чотирьох трубоукладачів.

При роботі на схилах очисна та ізоляційна машини повинні бути обладнані спеціальним приспосібленням – “хоботом”, який з’єднується з тролейною підвіскою ближчого (в колоні) трубоукладача, а також обладнані підтримуючим приспосібленням (механізмом).